238 років тому в Празі відбулася світова прем'єра моцартівського «Дон Жуана»

29 жовтня 1787 року у празькому Ностіцовому театрі, який сьогодні відомий як Становий театр, відбулася світова прем'єра опери Вольфганга Амадея Моцарта «Дон Жуан» (Дон Джованні) — і диригував нею сам композитор. Будівля театру збереглася до наших днів у первісному вигляді, що робить Прагу унікальним місцем на світовій оперній карті.

Історія опери почалася не в жовтні, а на кілька місяців раніше. Ще в січні 1787 року «Весілля Фігаро» Моцарта мало в Празі приголомшливий успіх, і композитор переконався, що тут у нього по-справжньому віддана публіка. Празький театральний імпресаріо Паскуале Бондіні не втратив нагоди й замовив авторові нову оперу на наступний сезон.

Моцарт разом зі своїм постійним лібретистом Лоренцо Да Понте звернулися до старовинного сюжету про Дон Жуана — невиправного спокусника, що кидає виклик і людським, і Божим законам. У підсумку вийшов твір, який неможливо однозначно віднести ні до комедії, ні до трагедії: опера поєднує гумор, любовні інтриги, насильство, похмурі й навіть містичні мотиви.

Восени 1787 року Моцарт знову приїхав до Праги і працював над партитурою буквально до останніх днів перед прем'єрою. Навколо підготовки постановки склалося чимало легенд — за однією з них, увертюру композитор дописував в останню мить, а музиканти отримали ноти майже перед самим виступом. Точно відомо одне: підготовка йшла нелегко, дату прем'єри кілька разів переносили, але 29 жовтня 1787 року опера все ж пролунала вперше — і мала грандіозний успіх.

Успіх Моцарта в Празі не був випадковістю самотнього генія. Композитора оточувало ціле коло музикантів і діячів театру, які цінували і просували його творчість. Ключову роль відіграв імпресаріо Паскуале Бондіні, чия італійська оперна трупа виступала в Ностіцовому театрі. До празького музичного кола належали також композитор і педагог Франтішек Ксавер Душек та його дружина — знаменита співачка й подруга Моцарта Йозефіна Душкова, з чиїм ім'ям пов'язана садиба Бертрамка, ще одне пам'ятне моцартівське місце в Празі. Важливим популяризатором музики Моцарта був і органіст, композитор та педагог Ян Кржтітель Кухарж, один із перших, хто по-справжньому оцінив талант австрійського генія, а пізніше створював фортепіанні перекладення його опер.

Сам герой опери, відомий також як Дон Жуан, далекий від образу романтичного коханця в сучасному розумінні. Це знатний і безжальний спокусник, який убиває на початку опери батька Донни Анни, переслідує інших жінок і відмовляється відповідати за свої вчинки. Поруч із ним — слуга Лепорелло, який то захоплюється господарем, то критикує його, відчайдушно намагаючись пережити наслідки його пригод. Саме Лепорелло виконує одну з найвідоміших арій опери — так звану «каталожну арію», де перераховує Донні Ельвірі довгий список любовних перемог свого пана по всій Європі. До речі, від імені цього персонажа пізніше походить слово «лепорелло» — позначення книг і друкованих видань у форматі гармошки.

Попри комічні сцени, сюжет поступово темнішає. Одна з ключових сцен розгортається на цвинтарі, де Дон Жуан з насмішкою запрошує на вечерю кам'яну статую Командора — людини, яку сам же вбив на початку опери. Статуя приймає запрошення, а коли Командор дійсно з'являється на вечерю, він дає герою останній шанс покаятися. Той відмовляється — і земля розверзається, поглинаючи невиправного грішника.

Літературний образ Дон Жуана значно старший за саму оперу: він з'явився ще в XVII столітті в іспанській драматургії й з часом став одним із головних культурних архетипів Європи, втілюючи то бунт, то невгамовну пристрасть, то відмову підкорятися суспільним правилам. Моцарт з Да Понте перетворили відомий сюжет на твір, що не піддається простій класифікації — комічний і лякаючий, спокусливий і жорстокий водночас.

Для Моцарта празький тріумф став одним із найсвітліших періодів кар'єри, а з Прагою та її Становим театром композитор залишився пов'язаний назавжди — і саме «Дон Жуан» слугує головним символом цього зв'язку. Історична будівля, відкрита в 1783 році як Ностіцов театр, досі діє як театральна сцена. Саме тут режисер Мілош Форман знімав свій оскароносний фільм «Амадей». Заходячи сьогодні до глядацької зали, можна опинитися на тому самому місці, де 29 жовтня 1787 року сиділи перші слухачі «Дон Жуана», а Моцарт особисто диригував прем'єрою твору, нині відомого в усьому світі.

Джерело: kudyznudy.cz