Європейський бобер, який повернувся у чеську природу близько 25 років тому, виявився ефективнішим за державні програми боротьби з посухою та повенями — до такого висновку доходить еколог, аналізуючи ситуацію на струмку Катержинський біля села Гоштка неподалік від Розвадова.
Найбільшого гризуна Центральної Європи колись майже повністю винищила людина. У Чехію бобри повернулися із заходу, розселившись із Німеччини, де місцеві захисники природи цілеспрямовано розводили тварин і повертали їх у річки.
Коли бобри почали будувати перші греблі, затоплюючи заплавні луки, що раніше слугували дренажними каналами, це викликало бурю обурення серед землевласників, фермерів, лісників і дачників. Тварин звинувачували у підтопленні полів, засміченні меліоративних систем, пошкодженні доріг і навіть водопропускної труби під залізничною насипом на лінії до Мюнхена.
Однак, на думку автора статті, бобер сам того не підозрюючи став одним із найкращих фахівців із управління водними ресурсами та відновлення екосистем. Там, де оселяються бобри, з'являються природні резервуари води, які водночас працюють як природні очисні споруди — вони поповнюють запаси підземних і поверхневих вод і перетворюються на справжні оазиси життя.
Ці ж греблі допомагають стримувати дедалі частіші зливи та локальні паводки, ефективніше за багато офіційних протипаводкових заходів, які вживають міста, муніципалітети та уряд.
Наочним прикладом є територія вздовж струмка Катержинський під селом Гоштка біля Розвадова, де бобри господарюють уже понад 20 років. У 2020 році природоохоронне об'єднання DES OP викупило у земельних перекупників першу ділянку заплавного лугу площею 5,6 гектара.
Пізніше, завдяки ініціативі члена організації, відомого лікаря-патолога професора Ондржея Геса та його колеги професора Міхала Міхала, було створено фонд Eden, який придбав додаткові землі. У підсумку постала унікальна приватна природна резервація площею понад 25 гектарів — місце, де природу не контролюють, а поважають.
Завдяки такому підходу вода тут завжди є у потрібній кількості, навіть попри спеку та дефіцит вологи, які нині відчуваються повсюдно. Автор наголошує: без бобрів збитки від екстремальних погодних явищ — посухи та повеней — були б у рази вищими, ніж зараз.
Джерело: ekolist.cz