У Чехії налічується 6258 муніципалітетів — це абсолютний рекорд у Європі за кількістю населених пунктів на душу населення, а середній розмір чеського села становить лише близько 1700 жителів. У трьох чвертях чеських обцí (громад) проживає менш ніж тисяча людей, що робить країну найроздробленішою в адміністративному плані в ЄС.
За даними скасованої Національної бюджетної ради уряду (NERV), у 2023 році утримання муніципальних і крайових органів влади коштувало платникам податків приблизно 185 мільярдів крон. При цьому чим більша громада, тим нижчі витрати на управління нею в перерахунку на жителя. Експерти NERV підрахували: якби держава встановила мінімальний поріг у тисячу жителів і об'єднала дрібніші обцí у великі одиниці, бюджет міг би заощаджувати близько 10 мільярдів крон на рік.
Найбільше від роздробленості страждає шкільна освіта. Дитячі садки та школи в Чехії відкривають самі муніципалітети, але власні навчальні заклади мають лише близько 3000 з них — решта обходяться взагалі без шкіл. За словами аналітика компанії PAQ Research Якуба Стухліка, в умовах різкого демографічного спаду маленькі обцí часто не координують свої дії з сусідами і не знають, скільки дітей народилося поблизу і звідки вони добиратимуться до школи, через що дитсадки і школи можуть закриватися хаотично.
Особливо гостро проблема відчувається у передмістях Праги і Брно, куди активно переїжджають люди: місцева влада просто не встигає реагувати на зростаючий попит, а побудувати новий дитячий садок маленькій громаді фінансово майже неможливо навіть за підтримки грантів від міністерства освіти.

Останнє злиття муніципалітетів у Чехії відбулося ще у 2002 році в Раковницькому краї, коли село Гостокрує (близько 130 жителів) приєднали до сусідніх Сеноматів (тоді близько 900 жителів). Відтоді об'єднань не відбувалося — старости чинять опір, побоюючись, за словами Стухліка, втрати місцевої ідентичності та контролю над власними інвестиціями.
Як пояснює представниця відділу комунікацій міністерства внутрішніх справ Гана Мала, у чехів зберігся негативний історичний досвід так званих «опорних обцí» 1970–80-х років, коли центральна влада соціалістичної Чехословаччини насильно об'єднувала території, при цьому «опорна» громада нерідко отримувала переваги за рахунок приєднаних сусідів. Подібні територіальні реформи проходили й в інших країнах ЄС — Німеччині, Австрії, Греції, на Кіпрі та у Швеції, — і скрізь місцеві жителі боялися «розчинитися» в новому великому утворенні.
Представниця Союзу міст і громад Чехії Александра Коцкова вважає, що справа не в самій кількості муніципалітетів: держава постійно вимагає від них дедалі більше, не даючи натомість ані грошей, ані кваліфікованих кадрів. На її думку, рішення — не ліквідація обцí, а створення умов для їхньої ефективної співпраці, адже маленькі громади незамінні, наприклад, у кризовому управлінні: старости добре знають своїх жителів і допомагають рятувальним службам в екстрених ситуаціях.
Аналітик Стухлік вважає розумним масштабом рівень так званих «обцí з розширеними повноваженнями» — таких міст і громад, що виконують державне управління і для сусідніх територій, у Чехії налічується 205. Саме на цьому рівні, за його словами, з'являється економія за рахунок масштабу і стає осмисленим планування, наприклад, місць у дитячих садках. Але повністю передавати всі повноваження дрібних громад на цей рівень теж неправильно — жителі маленьких сіл тоді втрачають можливість впливати на склад представництва великої громади і, відповідно, на рішення щодо своїх же шкіл і соціальних служб.

Перспективнішим шляхом у міністерстві внутрішніх справ вважають так звані «співдружності громад», що працюють у Чехії з 2024 року за зразком французької моделі міжмуніципальної співпраці. Обцí зберігають самостійність, але спільно займаються окремими сферами — наприклад, соцпослугами, адмініструванням, поводженням з відходами, — створюючи спільні профільні команди фахівців, яких жодна маленька громада не могла б утримувати самотужки.
Одним з успішних прикладів називають Мікрорегіон Штернберсько, який у 2025 році з добровільного об'єднання перетворився на повноцінну співдружність із 22 громад. Як розповідає староста громади Штарнов в Оломоуцькому краї і голова мікрорегіону Павел Роубінек, співдружність виступила замовником і забудовником велодоріжки вартістю у десятки мільйонів крон, отримавши фінансування за програмою IROP, — окремо громадам було б вкрай складно впоратися з таким адміністративним навантаженням.
Тим не менш, у моделі співдружностей є обмеження: вони можуть створюватися лише в межах території однієї «обцí з розширеними повноваженнями», а громада може входити лише в одне таке об'єднання. На сьогодні у співдружності об'єдналися лише близько 18% усіх чеських обцí, створивши 57 подібних структур. Напрямки співпраці сильно різняться від регіону до регіону — десь це відходи, десь освіта. На думку Стухліка, державі варто було б визначити мінімальний обов'язковий набір завдань для таких співдружностей і забезпечити їх відповідним фінансуванням, зокрема за рахунок перерозподілу податкових надходжень.
Читайте також: Брно: що подивитися і куди піти
Джерело: seznamzpravy.cz