Близько 20% жителів Чехії всіх вікових груп — від молоді до пенсіонерів — наразі взагалі не перебувають у стосунках і навіть не живуть з кимось, повідомляє соціолог Мартін Крайдл, координатор дослідження «Сучасна чеська сім'я». За його словами, саме відсутність партнера стала головною причиною, чому молоді чехи не заводять дітей.
«Ми справді переживаємо масовий відхід від партнерського життя. А якщо немає партнерства — немає і дітей», — каже Крайдл. Він нагадує, що в Чехії близько 90% дітей народжуються саме у стабільних стосунках, але зараз пари або взагалі не утворюються, або не вважаються достатньо надійними, щоб у них з'являлися й виховувалися діти.
За даними дослідження, у 2022–2025 роках дитину вдалося народити лише третині людей, які спочатку планували стати батьками найближчими роками. Батьківство, за словами соціолога, зазвичай стоїть в одному ряду з планами щодо кар'єри, фінансів і житла — і будь-яке зовнішнє потрясіння може вибити його з цього списку.
Показовим прикладом стала пандемія COVID-19. На початку 2020–2021 років народжуваність у Чехії навіть трохи зросла — пари сприймали карантин як нагоду провести більше часу разом. Але опитування кінця 2021 року показало різкий розворот: якщо зазвичай про розрив стосунків думають 5-7% людей у парі, то у грудні 2021 року таких виявилося майже 30%. Серед найвразливіших груп — жінок із низьким доходом та освітою — про розставання замислювалися майже 40%.
Окреме спостереження дослідження стосується молодих чоловіків: багато з них прямо визнають, що не вміють будувати стосунки — не можуть познайомитися, налагодити спілкування й утримати зв'язок із партнеркою. Це найчастіша причина, яку називають самотні молоді чоловіки. Прикметно, що подібну нездатність визнає і половина чоловіків віком 30-39 років.
Жінки, за словами соціолога, проходять інший шлях: спочатку шукають партнера, потім стикаються з розчаруванням і болісним досвідом, а до 30-40 років багато хто свідомо перестає шукати стосунки і почувається цілком комфортно на самоті. Чоловіки, навпаки, часто взагалі не шукають стосунків у молодості, а пізніше, коли починають, у них не виходить — і вони залишаються самотніми, але незадоволеними цим станом.
Жінки в опитуваннях часто зазначають, що чоловіки у стосунках поводяться як «ще одна дитина в домі» — чекають турботи, обслуговування й близькості, але мало що дають натомість. Додатково на партнерське життя й планування дітей впливає й зростання проблем із психічним здоров'ям: скандинавські дані показують, що люди, які приймають психотропні препарати, значно рідше знаходять партнера і створюють спільний побут.
Обговорюючи заходи підтримки родин на державному рівні, Крайдл наголошує, що справа не лише в доступних яслах і дитячих садках чи розмірі батьківської допомоги. Важливі доступне житло, фінансова та робоча стабільність, а також турбота про психічне й фізичне здоров'я молоді загалом.
Окремо соціолог звертає увагу на те, що майже чверть жінок у дослідженні повідомили, що хоча б раз у житті намагалися зачати дитину, але в них не вийшло. На його думку, люди часто відкладають народження дітей «на потім», поки не складуться всі інші життєві обставини — освіта, кар'єра, дохід, житло, стосунки. Але, як показує практика, на момент, коли все це нарешті складається, для народження дитини може бути вже пізно.
Джерело: seznamzpravy.cz