Чому жінки іноді ворожі до інших жінок: явище інтерналізованої мізогінії

Прихована ворожість або недовіра до жінок проявляється повсюди — на роботі, за кермом, у сім'ї. Про це явище, яке називають інтерналізованою мізогінією, розповіли експерти в новому епізоді подкасту чеського видання Seznam Zprávy, присвяченого жіночим темам.

Іноді такі установки майже непомітні: наприклад, автоматична думка про те, що надто повільно й обережно за кермом їде саме жінка. А іноді ворожість до жінок звучить відкрито — так, ведуча Чеського телебачення Марцела Аугустова близько року тому заявила, що «якщо жінка здібна й наполеглива, вона обов'язково пробʼється».

Що таке інтерналізована мізогінія

За словами юристки Маркети Брабцової, авторки інстаграм-проєкту Sklony k feminismu, мова йде про ворожі установки щодо жінок, які жінки самі ж нерідко переймають і транслюють — часом несвідомо. Частина таких проявів спрямована на інших жінок, а частина — на саму себе, через самообʼєктивацію, самосексуалізацію або постійний сумнів у власних силах.

Соціологиня Академії наук Ніна Андрш Фарова зазначає, що подібна поведінка формується інституціями, в яких домінують чоловіки. Таке середовище часто виглядає нейтральним, але насправді створює переваги саме для чоловіків.

Вигода, яка обертається проти самих жінок

Експерти визнають: підпорядкування патріархальним нормам іноді стає для жінок цілком робочою стратегією і навіть приносить переваги — наприклад, визнання за роль турботливої матері чи партнерки, яку консервативна частина суспільства вважає «природною» для жінки.

Однак, за словами Маркети Брабцової, така вигода «короткозора»: у довгостроковій перспективі подібна поведінка лише зміцнює негативні стереотипи про жінок як групу загалом.

Чи можна цьому протистояти

Прояви інтерналізованої мізогінії не мають географічних кордонів — вони зустрічаються однаково і в Чехії, і в США, а самі установки змінюються від покоління до покоління вкрай повільно.

На особистому рівні, вважають експерти, важливо насамперед усвідомлювати проблему. Сама Брабцова намагається не порівнювати жінок між собою і з собою, замінюючи такі думки ідеями підтримки й солідарності. При цьому, підкреслює Ніна Андрш Фарова, проблема має структурний характер: «Ми виростаємо в певній системі — і хоча не є повністю її марионетками, вона впливає на нас щодня, і вирватися з цього вкрай складно».

Можливі й системні, законодавчі зміни — наприклад, більш справедливий розподіл батьківської відпустки між батьками. Але, на думку експертів, будь-які такі реформи наштовхуватимуться на стійкі стереотипи в суспільстві, а отже, зміни потрібні одночасно на всіх рівнях: у політиці, школі, сім'ї та в самих людях.

Джерело: seznamzpravy.cz