Хвилі екстремальної спеки забирають життя людей і в Чехії, однак переважна більшість таких смертей офіційно не фіксується як пов'язана з кліматом, попереджають лікарі та представники Європейського кліматичного пакту.
Найбільше від спеки страждають літні люди, маленькі діти, хронічно хворі, ті, хто приймає певні ліки, а також люди, які працюють на вулиці. У групі ризику також малозабезпечені родини — у них менше можливостей захиститися від високих температур. Крім того, хвилі спеки погіршують якість повітря, подовжують сезон пилку та сприяють поширенню інфекцій, що передаються через воду і їжу.
За словами лікарів, спека шкодить не лише тепловим ударом — вона навантажує серце, нирки й мозок, спричиняє гостре пошкодження нирок, погіршує сон і психічний стан, а також ускладнює лікування людей, які приймають антибіотики чи препарати від підвищеного тиску.
«Багато хто досі думає, що спека — це максимум сонячний удар. Насправді від неї може залежати, чи доживе людина до наступного дня», — каже лікарка, дослідниця та амбасадорка Європейського кліматичного пакту Клара Матоушкова, яка брала участь у створенні освітнього онлайн-курсу про вплив довкілля на здоров'я для медиків (klimatickazmenavordinaci.cz). За її словами, наслідки спеки часто маскуються під інші діагнози, а найбільш вразливими є літні люди, діти, хронічно хворі та бездомні. «Екстремальна спека — це вже не виняток, а нова реальність, до якої мають бути готові не лише окремі люди та муніципалітети, а й система охорони здоров'я», — підкреслює вона.
Нещодавно Європейський кліматичний пакт представив виставку «Історії жертв кліматичної кризи», приурочену до Тижня клімату, що минув на початку червня. Через долі людей з Чехії та інших країн світу вона показує, як зміна клімату відображається на здоров'ї, житлі, роботі та повсякденному житті.
Одна з історій виставки — випадок Ясни Фламікової з Брно. Її 72-річна мати померла аномально спекотного літа 2018 року. Відтоді для неї екстремальна спека та адаптація міст до клімату — це вже не абстрактна тема експертних дискусій, а особиста пам'ять про те, що за кожною цифрою в статистиці стоїть конкретне людське життя і родина, яка пережила втрату близької людини.
«Коли говорять про кліматичну кризу, найчастіше звучать цифри, графіки чи економічні показники, за якими мало хто бачить щось конкретне. Саме Європейський день пам'яті жертв глобальної кліматичної кризи нагадує нам про реальних людей та їхніх близьких», — зазначає Станіслава Томкова з організації Na mysli, національна координаторка Європейського кліматичного пакту в Чехії.
Виставка, яка навесні цього року демонструвалася в Скаутському інституті в Празі, тепер доступна для безкоштовної оренди школам, бібліотекам, містам, муніципалітетам, відомствам, культурним установам та іншим організаціям, яким небайдужа ця тема.
Читайте також: Брно: що подивитися і куди піти
Джерело: ekolist.cz