Гідроелектростанція Вране поблизу Праги відзначає 90-річчя безперервної роботи — вона виробляє електроенергію без жодної перерви з 1936 року. Це найстаріша з великих станцій Влтавського каскаду, і з нагоди ювілею енергокомпанія ЧЕЗ (ČEZ) відкриє її двері для широкої публіки.
За даними ЧЕЗ, станція щороку постачає в мережу близько 60 мільйонів кіловат-годин електроенергії — цього вистачає приблизно на 20 тисяч домогосподарств. Утім, серед усієї гідрогенерації компанії Вране все ж не є рекордсменом за віком: старшою є, наприклад, електростанція Ченькова Піла, збудована 1912 року, а також кілька малих станцій — у Градец-Кралове та в місцевості Лес Кралівство над Лабем.
Будівництво греблі у Вране почалося у 1930-х роках, а завершилося 1936-го. Сьогодні на станції працюють дві турбіни Каплана, які пройшли масштабну модернізацію у 2007–2009 роках — встановлена потужність кожної становить 6,94 мегавата.
Водосховище розтягнулося приблизно на 12 кілометрів уздовж Влтави та ще на три кілометри — уздовж Сазави, вміщуючи 11,1 мільйона кубометрів води. Це найближчий до Праги великий гідровузол: разом із водосховищем у Штеховіце він допомагає вирівнювати стік зі Слапів і підтримувати стабільніший рівень води у Влтаві.
«Мине небагато часу, і Вране також приєднається до групи наших столітніх електростанцій — таких, як Желіна біля Кадані, Гучак у Градец-Кралове, Ченькова Піла на Клатовщині та Спалов біля Железни-Брода. Те, що станції служать і через стільки років, я вважаю великим успіхом. Це можливо насамперед завдяки якісному обслуговуванню та постійній модернізації», — заявив директор гідроелектростанцій ЧЕЗ Роберт Гецко.
Двері станції відкриються для відвідувачів у суботу, 12 вересня, з 9:00 до 14:00, а також 19 вересня — з 9:00 до 12:00. Групи по десять осіб зможуть оглянути весь виробничий процес станції. Обов'язкова умова — попередня реєстрація через сайт «Свет Енергіє» (Світ енергії). Святкову програму доповнить виставка в комплексі Старої паперової фабрики, присвячена історичним змінам ландшафту долини Влтави.
Влтавський каскад почали будувати у 1930-х роках — поступово виникла система з дев'яти гідровузлів, яку ЧЕЗ сьогодні експлуатує як єдине ціле. До неї входять ступені Ліпно I та Ліпно II, Гневковіце, Коженско, Орлік, Камик, Слапи, Штеховіце та Вране. На Ліпно та у Штеховіце працює по дві електростанції — загалом у каскаді 22 генерувальні агрегати.
Гідровузол Штеховіце зводили у 1937–1945 роках, Слапи — у 1949–1955-му, Ліпно I та II — у 1952–1959-му, Орлік — у 1954–1966-му, Камик — у 1957–1962-му, а наймолодші греблі, Гневковіце і Коженско, будувалися у 1986–1992 роках.
Об'єднана система дає змогу гнучко регулювати вироблення електроенергії залежно від поточних потреб мережі: центральна диспетчерська ЧЕЗ у Штеховіце керує роботою всіх станцій так, щоб максимально ефективно використовувати потенціал води. Сумарна встановлена потужність усього каскаду перевищує 750 мегават — це приблизно третина потужності АЕС Темелін.
Джерело: novinky.cz