Міська забудова, асфальт і дахи вдень вбирають сонячне тепло, а вночі повільно віддають його назад — так виникає ефект «міського теплового острова». Фахівці з міського середовища пояснюють: кондиціонер не вирішує проблему, а лише виносить тепло назовні, додатково споживаючи електрику, тоді як справжнє охолодження починається із захисту від прямого сонячного випромінювання.
Перший і найпростіший крок — зовнішнє затінення: жалюзі, віконниці, маркізи чи рослини, розміщені зовні вікна. Таке рішення перехоплює сонячні промені ще до того, як вони потраплять усередину приміщення і нагріють його.
Але найрезультативнішим засобом залишається звичайне доросле дерево. Воно затінює фасади й мощені поверхні, а його листя охолоджує повітря завдяки випаровуванню вологи. Щоправда, самого лише садіння недостатньо — дереву потрібно достатньо місця для коріння, придатний ґрунт і постійний доступ до дощової води. Власникам ділянок радять садити листяні дерева так, щоб улітку вони закривали південну або західну сторону будинку, при цьому враховуючи розмір ділянки, тип ґрунту, фундамент будівлі, підземні комунікації та майбутні розміри крони.
Там, де для дерева немає місця, виручають витке зелення — вони теж знижують нагрівання стіни та охолоджують простір випаровуванням вологи. Утім, садити їх можна не біля будь-якої будівлі: якщо штукатурка пошкоджена, безпечніше вести рослину окремою опорою, а вибір виду має залежати від орієнтації стіни, вологості та можливостей догляду.
Допомагають і зелені дахи — вони захищають покрівлю від прямого сонця, затримують частину опадів і сповільнюють стік води до каналізації. Проте їхній охолоджувальний ефект напряму залежить від наявності вологи: пересохлий зелений дах не охолоджує так само ефективно, як зволожений. Перед облаштуванням такого даху фахівець обов'язково має перевірити несучу здатність конструкції та продумати гідроізоляцію, дренаж і аварійний злив. Якщо зелений дах неможливий, знизити перегрів допоможе світлий матеріал із високою відбивною здатністю — але з урахуванням того, куди саме буде спрямоване відбите випромінювання.
На непроникних поверхнях дощ швидко стікає в каналізацію, і ґрунту з рослинами просто нічого випаровувати. Тому сенс так званої синьо-зеленої інфраструктури не в декоративних клумбах, а у поєднанні зелених насаджень із грамотним управлінням дощовою водою.
Найпростіше рішення — збирати воду з даху та використовувати для поливу. Дощовий сад здатен тимчасово утримувати вологу, давати їй вбиратися в ґрунт або поступово віддавати рослинам. Проникна бруківка, щебеневий газон або мощення з відкритими швами знижують поверхневий стік — але важлива вся конструкція цілком, а не лише верхній видимий шар: плитка, покладена на непроникну основу, воду в ґрунт не пропустить.
При цьому вбирання води в ґрунт підходить не всюди — потрібно враховувати властивості ґрунту, рівень підземних вод, відстань до фундаментів і можливе забруднення. Головний принцип фахівців — не бездумно поливати вулиці питною водою, а залишати дощову воду там, де вона випала, спрямовуючи її на користь ґрунту й рослинам. Максимальний ефект дає поєднання всіх заходів: дерево затінює будинок і тротуар, вода з даху живить його коріння, проникне покриття знижує стік, а витка рослина захищає стіну там, де для дерева не знайшлося місця.
Читайте також: Продовження тимчасового захисту в Чехії для українців
Джерело: ekolist.cz