Посли країн Євросоюзу при ЄС (так званий Coreper) обговорили в Брюсселі перегляд системи торгівлі квотами на викиди ETS, вислухавши доповідь представника Генерального директорату Єврокомісії з питань клімату Курта Ванденберге. За даними анонімного джерела у структурах ЄС, країни домовилися «конструктивно розглядати пропозиції», після чого своє бачення реформи представило ірландське головування.
Робоча група з питань довкілля вже займалася основною частиною перегляду ETS 20 липня, і країнам-членам доручили за літо підготувати зауваження до окремих пропозицій. Політичну дискусію, яка має прокласти шлях до угоди, планують провести на зустрічі міністрів екології 12 жовтня в Люксембурзі.
«Ми негайно взялися до роботи над переглядом ETS і подбаємо про те, щоб були почуті позиції всіх країн-членів. Нам потрібно рухатися швидко в цьому складному питанні — визначеність щодо ETS критично важлива для конкурентоспроможності Європи», — заявив представник ірландського головування.
Згідно з оприлюдненими пропозиціями Єврокомісії, безкоштовний розподіл квот на викиди збережеться і після 2030 року, але тепер його хочуть тісніше пов'язати з інвестиціями в декарбонізацію. Компаніям доведеться подавати та реалізовувати плани зі скорочення викидів, щоб і надалі отримувати таку підтримку. Крім того, реформа вперше передбачає аукціони з продажу квот і після 2040 року. За проєктом, ЄС заздалегідь надасть компаніям 80% безкоштовних квот за умови подання інвестиційних планів з декарбонізації в Європі, а решту 20% вони отримають після реалізації цих планів.
Оновлена система ETS передбачає й повільніше скорочення стелі викидів, ніж це передбачено чинними правилами. Якщо за чинними нормами всі квоти мали бути вичерпані приблизно до 2039 року, то тепер їхні аукціони триватимуть ще довго після 2040-го. Темп зниження стелі викидів сповільниться: з нинішніх 4,3% на рік він впаде до 3,7% щорічно у 2031–2035 роках, а з 2036 року — до 1,7% на рік. Завдяки цьому система торгівлі квотами залишиться працездатною і після 2040 року, але на практиці це означає повільніше скорочення викидів загалом.
Проєкт також допускає використання у 2036–2040 роках міжнародних вуглецевих кредитів — в обсязі до 2% від зобов'язань щодо викидів. Це дозволить компаніям виконувати частину своїх зобов'язань за рахунок якісних закордонних проєктів зі скорочення викидів, а не лише за рахунок купівлі європейських квот. Єврокомісія має намір зберегти принцип солідарності всередині ETS: частина доходів від продажу квот, як і раніше, спрямовуватиметься на допомогу біднішим країнам ЄС в енергетичному переході, до числа яких і досі належить Чехія.
Джерело: ekolist.cz