Збірна Іспанії стала чемпіоном світу, пропустивши лише один гол у восьми матчах турніру та продемонструвавши абсолютну ігрову перевагу над суперниками. Вже 3 жовтня в Ов'єдо з чинними чемпіонами світу зіграє збірна Чехії в рамках Ліги націй — і, судячи з форми іспанців, чеській команді доведеться нелегко.
Поки в Іспанії тривають масові святкування — вулицями роз'їжджають машини з гудками, вибухають петарди, а вся країна з нетерпінням чекає на повернення футболістів з Америки в понеділок удень, — тріумф затьмарила трагедія. У місті Сьюдад-Родріго під час святкувань обвалився фонтан під вагою навалу натовпу, загинув тринадцятирічний хлопчик.
Контраст між командами важко знайти більш разючий. Іспанія не програє вже 38 матчів поспіль в основний час чи овертаймі — це світовий рекорд. Чеська збірна, навпаки, повернулася з останнього великого турніру з єдиним набраним очком і справжньою ганьбою. Відтоді команда шукає нового тренера після відставки Мірослава Коубека та лідера атаки після того, як від виступів за збірну відмовився Патрік Шик.
Шлях Іспанії до вершини був довгим. Аж до XXI століття найкращим результатом збірної на чемпіонатах світу залишалося четверте місце 1950 року, а єдиним титулом — перемога на Євро-1964. Через країну пройшли легендарні гравці — воротар Рікардо Самора, баскський форвард Тельмо Сарра, Ладіслао Кубала, Альфредо Ді Стефано, капітан Фернандо Ієрро, голеадори Еміліо Бутрагеньйо та Рауль — але золото вислизало від них десятиліттями.

Прорив стався тільки 2008 року під керівництвом тренера Луїса Арагонеса. «Довго ми страждали. Нам бракувало згуртованості, правильного переможного менталітету... Футбол винагородив нас за терпіння», — говорив тоді 70-річний фахівець. Відтоді список іспанських трофеїв вражає: золото Євро-2008, золото ЧС-2010, золото Євро-2012, бронза Євро-2020, золото Євро-2024 та золото ЧС-2026. Примітно, що чинними чемпіонками світу є й іспанські жінки — результат єдиної ефективної системи підготовки для обох статей.
Саме Арагонес першим почав формувати склад не за зірковим статусом гравців, а за функціональністю — заради цього принципу він навіть залишив поза заявкою на Євро-2008 капітана Рауля, за що зазнав жорсткої критики мадридських вболівальників. Але повернувся із золотом. Сучасна збірна вже відійшла від класичної тіки-таки, але принципи залишилися тими самими: контроль м'яча без виснажливих перепасовок, негайний пресинг після втрати, бездоганна оборона, гострі та прямі атаки, командна згуртованість без зіркових амбіцій і суворе дотримання тактики за збереження творчої свободи.
Нинішній тренер команди — 65-річний Луїс де ла Фуенте, який пройшов увесь шлях через юнацькі збірні Іспанії та працює з федерацією вже тринадцять років. На чемпіонат світу він не взяв жодного гравця «за заслуги» і навіть проігнорував молодого захисника «Реала» Діна Хейсена. Під його керівництвом збірна виграла молодіжні та юніорські Євро, зіграла у фіналі Олімпіади, а два роки тому стала чемпіоном Європи. «Тренюю видатну команду хлопців. У них є талант і найкращий підхід до футболу та до життя. Ми — родина», — каже тренер.
Символом успіху став півзахисник «Манчестер Сіті» Родрі — володар «Золотого м'яча», капітан і, за визнанням фахівців, найважливіший гравець чемпіонату, хоча він не забив жодного гола й не зробив жодної результативної передачі. Найкращим бомбардиром команди з п'ятьма голами став скромний трудяга Мікель Ойярсабаль. Вирішальний гол у фіналі в додатковий час забив гравець, що вийшов на заміну, Ферран Торрес.

Запасні гравці іспанської збірної весь турнір ставали справжніми джокерами: Мікель Меріно двома виходами на заміну вирішив результат двох напружених матчів плей-оф, а на лаві запасних при цьому сиділи такі зірки, як півзахисник Фабіан Руїс і вундеркінд «Барселони» Педрі.
Окрема історія — воротар Унаї Симон, який пропустив за весь турнір лише один гол — від бельгійця Шарля Де Кетелаере у чвертьфіналі. Симон встановив рекордну серію сухих хвилин — 650 — і визнаний найкращим голкіпером чемпіонату. У фіналі по його воротах не було завдано жодного удару. Оборону перед ним надійно контролювали юний захисник Пау Кубарсі, визнаний найкращим молодим гравцем турніру, та досвідчений Емерік Лапорт.
Єдиним слабким місцем іспанців за весь турнір залишається курйоз стартового матчу — тоді команда несподівано не змогла обіграти збірну Кабо-Верде, за що зазнала критики. Але ця деталь тепер залишиться лише кумедним епізодом в історії тріумфального походу майбутніх чемпіонів світу.
Джерело: seznamzpravy.cz