На останній пресконференції уряду Чехії після засідання кабінету міністрів прем'єр Андрей Бабіш та міністр Дан Юхелка допустили різкі особисті випади на адресу журналістів, які висвітлювали зустріч. Інцидент стався в прямому телеефірі й, на думку спостерігачів, став грубим порушенням правил спілкування у Відомстві уряду.
Бабіш, відповідаючи журналісту видання Deník N, назвав його колегу Здіслава Покорного «Здішею» — фамільярним, зневажливим прізвиськом. Міністр Юхелка своєю чергою заявив журналістці Seznam Zprávy Зузані Найвртовій, що її редакція займається «огидною журналістською роботою», і що їй «має бути соромно працювати на Seznam Zprávy».
Пресконференції після засідань уряду традиційно слугують майданчиком, де прем'єр і міністри звітують про підсумки зустрічі, а журналісти ставлять запитання не лише щодо обговорюваних тем, а й про інші актуальні події. Прем'єр неодноразово обіцяв відповідати на всі запитання, і загалом це правило дотримувалося — навіть коли Бабіш ішов раніше завершення конференції через щільний графік, журналісти ставилися до цього з розумінням.
Глава уряду регулярно критикує ЗМІ, часом доволі різко і не завжди дотримуючись фактів. Однак перехід на особистості виходить далеко за межі допустимого. Міністри й журналісти зустрічаються на офіційному державному майданчику, де діють зрозумілі й давно усталені правила: уряд представляє виконавчу владу, а ЗМІ в демократичному суспільстві стежать за діями влади й вказують на її прорахунки. Це не приватна бесіда без правил у барі.
Прем'єр і міністри зобов'язані виконувати свою роботу, за яку їм платять громадяни. Журналісти ж виступають на засіданнях уряду в ролі гостей, які так само роблять свою роботу — доносять до читачів, глядачів і слухачів важливу для їхнього життя інформацію. Того понеділка, наприклад, ішлося про нові правила реєстрації автомобілів та про зміни в нормах будівництва вітряних електростанцій.
Того дня Бабіш і Юхелка вийшли за межі своєї ролі, допустивши особисті напади. Тим часом члени уряду мають політичну владу, державний апарат і — завдяки темам, якими займаються, — увагу суспільства. Висловлювання прем'єра й міністрів живуть довго: вони розходяться соціальними мережами й демонструють людям, що так можна говорити про конкретних журналістів. Це також сигнал прихильникам цих політиків, що той чи інший журналіст заслуговує на недовіру й насмішки. Атаки в соцмережах після подібних заяв стають особливо грубими й агресивними — їхні автори часом погрожують фізичною розправою над журналістами та їхніми родинами.
Кілька днів тому Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт про верховенство права, де в розділі про Чехію прямо вказано, що «журналісти продовжують стикатися із серйозними словесними погрозами та переслідуваннями». Документ посилається на 27 зафіксованих інцидентів, відзначених організацією Media Freedom Rapid Response: більшість із них були пов'язані з образами та делегітимізацією журналістів, а також із погрозами судових позовів з боку політиків.
Рівень спілкування на пресконференціях уряду безпосередньо впливає на довіру громадян до державних інституцій, до культури та якості управління країною. Саме тому в інтересах самого Бабіша та міністра Юхелки — не допускати особистих нападів на журналістів на подібних заходах.
Джерело: novinky.cz