Минулого тижня до іспанського ексклаву Сеута в Північній Африці за один день увійшло до 60 тисяч осіб з Марокко — це найбільша хвиля нелегальних перетинів кордону, зафіксована в історії Євросоюзу за добу. Хоча майже всі вони протягом наступних днів повернулися до Марокко, інцидент викликав бурхливу реакцію європейських політиків, зокрема представників правлячої коаліції Чехії, які запропонували закрити для Іспанії доступ до Шенгенської зони.
На думку опитаних експертів з міграційного права, зробити це юридично неможливо. «Європейське право не містить жодного положення, яке б це дозволяло», — заявив юрист з університету міста Констанц (Німеччина) Даніель Тим. З ним погоджується юристка з університету фінського Турку Саіла Гейнікоскі: за її словами, заклики призупинити членство Іспанії в Шенгені — це лише символічний політичний жест, а не реальний правовий механізм.
Шенгенська зона об'єднує 29 держав, де відсутні внутрішні кордони: люди можуть переміщатися між країнами без паспортного контролю. При цьому зона не повністю збігається зі складом Євросоюзу — Кіпр та Ірландія до неї не входять, а Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія, не будучи членами ЄС, є частиною Шенгену.
Єдиний законний інструмент тиску — тимчасове відновлення контролю на внутрішніх кордонах з Іспанією. Так уже вчинила Італія: прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні оголосила про це рішення в п'ятницю. Згідно з Шенгенським кодексом про кордони, подібний захід допускається за серйозної загрози громадському порядку чи внутрішній безпеці, спричиненої системними недоліками в охороні зовнішніх кордонів ЄС.
Утім, за словами експертів, масового запровадження таких заходів чекати не варто — на цей крок підуть здебільшого країни з жорсткою антимігрантською риторикою. Теоретично Єврокомісія може рекомендувати державам відновити контроль, а Рада ЄС затвердити це рішенням кваліфікованої більшості (55% країн і 65% населення), але примусити країну виконати рекомендацію неможливо. Причому залишається неясним, чи відповідає інцидент у Сеуті формальним критеріям «системних недоліків» — остаточне рішення в такому разі залишилося б за Судом ЄС.
Юридично Сеута входить до Шенгенської зони, але фактично діє за особливими правилами: мешканці деяких прикордонних районів Марокко можуть в'їжджати туди без шенгенської візи, а от вільного переміщення звідти на континентальну Іспанію немає — при виїзді проводиться прикордонний контроль, щоб запобігти автоматичному проникненню мігрантів до решти ЄС.
За двостороннньою угодою 1992 року Марокко зобов'язане приймати назад мігрантів з третіх країн, якщо ті потрапили до Іспанії через марокканську територію. Іспанський закон дозволяє негайну депортацію тих, хто перетнув фізичну огорожу, але Верховний суд Іспанії наприкінці червня визнав незаконною негайну депортацію мігрантів, які прибули морем, оскільки вони не перетинали жодного бар'єру — суд запропонував встановлювати огорожі у воді, що Мадрид зараз і робить навколо Сеути.
Міграційна політика та охорона кордонів досі здебільшого залишаються в компетенції національних урядів, а не Брюсселя, тому в ЄС немає по-справжньому сильних важелів тиску на окремі країни — залишається лише політичний тиск.
Експерти сходяться на думці: ситуація в Сеуті не загрожує існуванню Шенгену як такому, але оголює проблему, що тягнеться з міграційної кризи 2015 року. «Контроль на внутрішніх кордонах, задуманий як тимчасовий захід, на деяких ділянках діє вже понад десять років», — зазначає Гейнікоскі. За її словами, запровадити такий контроль легко, а скасувати — політично набагато складніше, оскільки це сприймається як сигнал, що проблему вирішено. «Шенген перебуває не в найкращому стані, і подібні інциденти лише підштовхуватимуть країни до подальшого посилення кордонів», — резюмує Тим.
Джерело: seznamzpravy.cz