Система охорони здоров'я Куби, колись одна з найкращих у Латинській Америці, переживає найважчу кризу за всю історію — вона різко загострилася цього року через американське нафтове ембарго. За даними кубинського порталу CiberCuba, щоденні відключення електроенергії, які часто супроводжуються перебоями з водопостачанням, паралізують лікарні, де на черзі на хірургічні операції стоять понад 100 тисяч пацієнтів.
На острові зростає кількість хворих на лихоманку чикунгунья, яку переносять комарі, що розмножуються у купах сміття на вулицях — вивозити його немає чим через нестачу пального. Кубинська журналістка Йоані Санчес, у якої цього тижня з'явилися симптоми лихоманки, розповіла, що не пішла до лікарні: за її словами, там юрби людей з такими ж симптомами, а у медиків немає ні можливостей для тестів, ні шприців для забору крові. Через відключення електрики в лікарнях не працюють ліфти, і піднятися на 14-й поверх у такому стані просто неможливо, додала вона. Ліки в її домашній аптечці закінчилися — знайшлися лише дві таблетки метамізолу, а термометр довелося позичити у сусідів.
З нестачею медикаментів стикаються й самі лікарні з аптеками — полиці в них майже порожні. За даними CiberCuba, у квітні цього року на Кубі бракувало близько 70% препаратів з базового переліку ліків, а згідно з опитуваннями, лише приблизно 5% кубинців здатні без особливих проблем дістати потрібні ліки. Виробництво медикаментів, як і практично все інше в країні, гальмують багатогодинні щоденні відключення електроенергії.
Про те, що система охорони здоров'я перебуває на межі колапсу, ще у лютому визнав міністр охорони здоров'я Куби Хосе Анхель Портал, пояснивши кризу американським нафтовим ембарго. Заступник голови кубинського комуністичного уряду Едуардо Мартінес Діас назвав американські санкції справжнім геноцидом: заводи стоять без пального, а блокаду він інакше як геноцидом назвати не може.
Опозиція ж пов'язує занепад кубинської медицини, який триває вже не перший рік, з масовою еміграцією лікарів, корупцією та хронічним недофінансуванням медичної інфраструктури. Так, дитяча смертність на Кубі зросла з 0,4% у 2018 році майже до 1% у 2025-му, а на початку цього року в Гавані вона сягала 1,4% — максимуму за понад двадцять років для кубинської столиці.
Країна переживає й демографічну кризу: минулого року народилося лише 68 051 дитина — приблизно на 3100 менше, ніж роком раніше. Народжуваність падає вже давно, близько 26% населення острова старші за 60 років. За даними агентства EFE, через еміграцію населення Куби скоротилося з приблизно 11,2 мільйона у 2017 році до 9,4 мільйона до кінця минулого року, а лише у 2025 році країну залишили близько чверті мільйона людей.
Економічну кризу на Кубі поглибили американські санкції, посилені президентом США Дональдом Трампом. У січні цього року він розпорядився припинити постачання венесуельської нафти на Кубу — після того як американські військові затримали авторитарного президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Тоді ж Трамп підписав указ, що передбачає мита для будь-якої країни, яка продовжить постачати нафту на острів.
Дві третини споживання електроенергії на Кубі забезпечувалися за рахунок імпорту палива — до минулого року переважно з Мексики та Венесуели. Пального не вистачає навіть для постачання магазинів, вивезення сміття та доставки людей на роботу. Кубинці шукають нестандартні виходи: хтось переробляє автомобілі під вугілля, а в Гавані, як повідомляє CNN, на вулицях вже з'явилися таксі на сонячних батареях.
Джерело: seznamzpravy.cz