Ланська обора — обгороджений лісовий масив поруч із літньою резиденцією президента Чехії, третій за величиною в країні: 3003 гектари землі та 33 кілометри огорожі. Як розповів виданню Novinky директор лісового управління Лани Міхал Перніца, зазвичай потрапити туди неможливо, але за бажанням президента Петра Павела кілька разів на рік заповідник відкривають для організованих екскурсій.
Переважна порода дерев тут — бук, за ним ідуть дуб і сосна. А от ялинові насадження в останні роки серйозно постраждали від навали короїда.
Директор зізнався, що його здивувало значне перенаселення обори дичиною. «Стан поголів'я був просто неймовірним. За нашими підрахунками й оцінками, у 2024 році йшлося приблизно про 3500 особин», — повідомив Перніца.
При цьому частина території тваринам недоступна: близько тисячі гектарів займають відновлювальні ділянки та обгороджені розсадники, що захищають молоді лісопосадки. На території, що залишилася, і зосередилося це поголів'я. Лісове управління почало поступово скорочувати чисельність тварин, хоча процес іде повільніше, ніж очікувалося.
Вільного доступу до заповідника немає — потрапити туди можна лише в рамках проєкту «Відкриті ворота Ланської обори». Екскурсії з гідом проводять сім разів на рік, з весни до осені, а відвідувачів возять територією на мінівені.
За словами Перніци, масове відкриття воріт для всіх охочих зашкодило б і природі, і роботі самого господарства, тому доступ залишається обмеженим — відповідно до побажання президента зробити заповідник хоча б трохи доступнішим для публіки.
Екскурсія — це не лише ліс і дикі тварини, а й мандрівка в історію Лан. Одна з перших зупинок — камінь Масарика, місце, куди любив приходити перший чехословацький президент Томаш Гарріг Масарик. Сам камінь пережив незвичайну долю: його намагалися знищити, потім сховали, і лише через роки він був знову знайдений.
Інша пам'ятка — так званий «Дуб згоди», під яким у 1921–1939 роках було укладено військову угоду між Чехословаччиною, Румунією та Югославією — важливий військово-політичний союз того часу.
Особливу увагу привертає і Дуб Заїца. За місцевою легендою, у 1310 році лицар Вілем Заїц із Валдека нібито наздогнав тут банду, що грабувала навколишні села, і повісив на дубі тринадцять найжорстокіших розбійників — звідси й назва. Однак сам Перніца визнає: вік дерева цій історії не відповідає — щоб на ньому можна було когось повісити ще 1310 року, дубу довелося б бути тисячолітнім, що нереально. Тим не менш легенда залишається частиною історії цього місця.
Читайте також: Головні визначні пам'ятки Чехії
Джерело: novinky.cz