У лісі неподалік від курорту Єсенік (Єсенициско) стоїть незвичний пам'ятник — так зване надгробʼя Енхубера, також відоме як «могила Енхубера». Ця пам'ятка пов'язана з трагічною історією австрійського офіцера, який, за однією з версій, наклав на себе руки, не витримавши суворості Присницового курортного лікування.
Спочатку на цьому місці встановили дерев'яний хрест на згадку про безглузду загибель майора генерального штабу австрійської армії Фрідріха Едлера фон Енхубера з Відня. У 1865 році на місці його самогубства й останнього спочинку з'явився мармуровий пам'ятник, що зберігся до наших днів.
За однією з легенд, 39-річний майор закохався у баронесу Ілону фон Ебенгаузен, вродливу аристократку, вже заручену з угорським магнатом. Жінка відповіла йому взаємністю, але ревнивий наречений дізнався про це й нібито використав проти суперника факт участі Енхубера у березневому повстанні у Відні — після придушення якого той переховувався на курорті Грефенберг. Угорець доніс на майора, і той, не бажаючи бути заарештованим, покінчив із собою.
Щоправда, ця версія має хронологічну ваду: як зазначають історики, на момент повстання Енхубер уже точно був пацієнтом курорту. Тому більш імовірною вважається менш романтична версія — офіцер не витримав важких Присницових процедур, отримав психічну травму і вирішив звести рахунки з життям.
Далі обидві версії історії збігаються. Майора поховали на кладовищі у Фривальдові, але через два дні там же наклав на себе руки місцевий підмайстер, якого за вказівкою священника Буде поховали поза освяченою землею. Це настільки обурило місцевих жителів, що вони вибили вікна в будинку священника й пригрозили: якщо знатного самогубцю не приберуть із кладовища, будинок підпалять, а самого священника виженуть.
Того ж вечора останки Енхубера ексгумували й перепоховали на Грефенберзі — там, де майор звів рахунки з життям.
Судячи з усього, офіцер користувався популярністю у жінок: у 1865 році, як свідчить історія, «шляхетні дами Грефенберга і Фривальдова» встановили на цьому місці мармуровий пам'ятник зі скошеним верхом — символ обірваного життя. Раніше навколо нього стояла невисока залізна огорожа, сьогодні на її місці лавка.
На мармуровій колоні зберігся німецький напис, що розповідає про «чоловіка, повного життя і сили», який загинув «жертвою мирської злоби», якому дружба влаштувала «квітучу лісову могилу». Цей текст, приписуваний якомусь Ріттмайстеру, можна прочитати і сьогодні — попри те, що після Другої світової війни його на тривалий час демонтували.
У 2014 році пам'ятник відреставрували, і тепер це тихе нагадування про романтизм ХІХ століття вважається однією з найкраще збережених пам'яток своєї епохи в єсеницькому краї.
Читайте також: Головні пам'ятки Чехії
Джерело: turistika.cz