Міжнародна наукова інціатива World Weather Attribution (WWA) опублікувала аналіз, згідно з яким засухи в Європі стають серйознішими не так через нехватку осадків, як через зростання температур і посилене випаровування вологи з ґрунту. Для Чехії ця проблема особливо актуальна, оскільки країна розташована на європейському водорозділі і майже вся вода з її території витікає далі — республіка залежить саме від осадків, що випадають безпосередньо на її землі.
Як пояснив гідролог Раковець, однакова кількість дощу сьогодні не гарантує такого самого обсягу води в ґрунті та річках, як кілька десятиліть тому. Як приклад у дослідженні наводиться середня витрата води в Ельбі біля Дечина — за даними гідрологічного моделювання, з квітня по червень цього року вона виявилася найнижчою з 1950 року. Схожу картину за період з березня по червень підтверджують і спостереження Чеського гідрометеорологічного інституту (ČHMÚ), а також дані управління басейну Ельби (Povodí Labe).
Низький рівень води в річках, за словами експерта, обмежує осадку та вантажопідйомність суден, а водночас посилює навантаження на річкові екосистеми — вода швидше нагрівається, і в ній знижується вміст розчиненого кисню. У Чехії є певна перевага у вигляді вже збудованої інфраструктури водосховищ, насамперед Влтавського каскаду, який допомагає підтримувати стік і підвищує надійність водопостачання, однак запаси цих резервуарів не безмежні.
«Водночас необхідно відновлювати заболочені території та річкові заплави, покращувати вбирання води в ґрунт і бережливіше господарювати в ландшафті», — додав Раковець. За його словами, вологіший ґрунт і здорова рослинність сприяють випаровувальному охолодженню і здатні локально пом’якшувати наслідки хвиль спеки.
Згідно з аналізом, сільськогосподарська засуха, спричинена нехваткою вологи в ґрунті, у Західній Європі зараз приблизно у п’ять разів вірогідніша, ніж у доіндустріальному клімату, який був холодніший на 1,4 градуса Цельсія — тобто без впливу людини. У Східній Європі, де дефіцит осадків триває вже півроку, аналогічна засуха стала вірогіднішою до одинадцяти разів. Головна причина при цьому — саме спека, а не власне нехватка дощів.
Дефіцит осадків, порівнянний із нинішнім, десятиліття тому призвів би лише до помірної засухи, а сьогодні через інтенсивніше випаровування обертається значно серйознішими наслідками. Так, Франція повідомляє про найгірший врожай кукурудзи за останні 50 років, а Румунія з 2019 року втратила через повторювані засухи понад мільйон гектарів посівів.
WWA — це міжнародна наукова інціатива, яка досліджує вплив кліматичних змін на конкретні екстремальні погодні явища. У ній беруть участь, зокрема, американський Принстонський університет і Кліматичний центр Червоного Хреста. Чеські науковці долучаються до роботи організації, співпрацюючи над окремими дослідженнями.
За даними ČHMÚ, найближчими днями Чехію очікує нова хвиля спеки: з вівторка метеорологи прогнозують тропічну спеку близько 30 градусів, а з четверга температура наближатиметься до 40 градусів Цельсія. Попередня потужна хвиля спеки накрила країну наприкінці червня — у неділю, 28 червня, було встановлено новий абсолютний температурний рекорд: у Доксанах на Літомержицьку зафіксували 41,9 градуса Цельсія.
Джерело: ekolist.cz