З жовтня в Чехії змінюється система розрахунку єдиної допомоги на житло, так званої "суперпільги": замість трьох укрупнених категорій населених пунктів держава почне встановлювати граничні суми відшкодування витрат на житло окремо для кожного з 77 районів країни. За даними дослідницької організації PAQ Research, у деяких районах статистичної вибірки може виявитися недостатньо для точних розрахунків, особливо стосовно багатодітних родин.
Суть системи проста: держава визнає витрати на житло лише до певної стелі. Якщо родина платить за квартиру більше встановленого нормативу, різниця в розрахунок не береться, якщо менше — враховується фактична сума. Наприклад, для домогосподарства з двох осіб у Раковницькому районі стеля становить 10 734 крони, для родини з трьох осіб — 13 291 крону.
Проблема в тому, що нормативи діляться не лише за районами, а й за кількістю членів родини (від одного до п'яти і більше осіб), а також за категорією заявників — звичайні родини чи вразливі групи на кшталт одиноких батьків і пенсіонерів. Через таку деталізацію в окремих районах може не вистачати даних для надійного розрахунку, особливо для великих родин.
За оцінкою PAQ Research, у Раковницькому районі нормативи для родин з трьох осіб розраховуватимуться на основі вибірки приблизно з 120 домогосподарств, а для родин з п'яти осіб — лише близько 60 домогосподарств. У Прахатицькому, Рокицанському та Тахновському районах вибірка для п'ятичленних родин може становити всього приблизно 40 домогосподарств.

«У такій невеликій вибірці нормативи можуть рік від року помітно змінюватися або викривлятися, якщо в статистиці опиниться непропорційно багато муніципального житла чи оренди в недобросовісних орендодавців. У таких випадках нормативи можуть не відповідати реальності», — йдеться в аналізі PAQ Research.
Депутатка від партії «Пірати» Гана Анцинцова додає, що на ціни в окремих районах може впливати й домінуючий місцевий власник житла. «Практика покаже, чи правильним є новий поділ за районами. У нас, як і раніше, залишаються питання щодо невеликих районів, де один великий власник може диктувати ціни на локальному ринку», — зазначає вона.
Співавтор аналізу Самуель Галан пояснює механізм впливу нормативу на виплату: якщо родина витрачає на житло 15 тисяч крон і норматив дорівнює тій самій сумі, а потім норматив знижується на 3 тисячі, то й допомога зменшиться рівно на ці 3 тисячі. «Для домогосподарств, які платять за житло більше нормативу або перебувають на його межі, зміна нормативу відображається на розмірі допомоги один до одного», — каже експерт.
Директорка відділу комунікацій Міністерства праці та соціальних справ Анна Вацкова запевняє, що дані достатньо надійні, оскільки базуються на статистиці сотень тисяч виплат, а оцінки PAQ Research мають лише припущений характер. Сам Самуель Галан визнає, що реальні цифри можуть відрізнятися від його розрахунків, оскільки міністерство не публікує потрібні дані і організації доводиться оцінювати розмір вибірок за минулорічною статистикою виплат житлових допомог.

«Було б дивно, якби реальні вибірки виявилися суттєво більшими за наші оцінки. Отримувачів житлової частини суперпільги навряд чи буде набагато більше, ніж отримувачів нинішньої допомоги на житло, яку зараз скасовують. До того ж, якби вибірки були достатніми, ми б не спостерігали помилок, які депутатам довелося поспіхом виправляти», — підкреслює аналітик.
Йдеться про парадокс, який уже встигли помітити й виправити самі депутати: у деяких випадках стеля витрат на житло для великих родин виявлялася нижчою, ніж для малих, хоча великим родинам об'єктивно потрібно більше житлової площі. Так, у Раковницькому районі для родини з трьох осіб визнані витрати мали становити до 13 291 крони, а для родини з чотирьох осіб — лише до 12 508 крон, для родини з п'яти і більше осіб — до 12 060 крон. Депутати ухвалили поправку-страховку: тепер у подібних випадках застосовуватиметься вищий норматив, розрахований для меншої родини.
На думку Самуеля Галана, рішенням може стати проміжний варіант між старою системою з трьох категорій міст і новою системою з 77 районів. «Міністерство могло б встановити нормативи за кількома укрупненими поясами районів, згрупованими за рівнем орендних цін. За нашими розрахунками, оптимальним було б, наприклад, шість таких поясів — це дозволить точніше налаштувати нормативи й водночас стабілізувати систему за рахунок більшого обсягу даних», — вважає аналітик.
При цьому сам принцип переходу до більш локального розрахунку нормативів і Галан, і депутатка Анцинцова оцінюють позитивно. Міністр праці Алеш Юхелка раніше пояснював у прес-релізі, що ціни на оренду житла залежать не стільки від розміру населеного пункту, скільки від конкретної ситуації в регіоні. За його словами, попередня система подекуди давала вищу підтримку в дешевих локаціях, ніж того вимагали реальні витрати, тоді як мешканці передмість великих міст або регіонів зі швидко зростаючою орендою отримували занижену допомогу. Як зазначає Галан, старі нормативи, наприклад, виявлялися вищими в Усті-над-Лабем та Остраві, ніж у дорогих населених пунктах навколо Праги чи в Млада-Болеславі.
Джерело: seznamzpravy.cz