Президент Чехії Петр Павел розглядає можливість не підписати або одразу накласти вето на поправку до бюджетних законів уряду Андрея Бабіша. Рішення на Празькому Граді мають ухвалити вже найближчими днями — на тлі різкого загострення стосунків між президентом і прем'єром.
Лідер партії ANO Бабіш, який донедавна принаймні публічно підтримував коректні стосунки з президентом, за останній тиждень кілька разів різко розкритикував главу держави. Він назвав Павела «маріонеткою, якою маніпулюють» радники, і звинуватив його в тому, що той дбає не про республіку, а про власне переобрання.
Президент відповів, що не має наміру шкодити на зло, але й не є беззбройним перед урядом. «У президента теж є інструменти, які можуть помітно ускладнити життя уряду», — заявив Павел, додавши, що одним із таких інструментів є президентське вето. За його словами, якщо якийсь закон виявиться справді поганим або погіршуватиме ситуацію замість того, щоб її покращувати, йому, ймовірно, доведеться таке рішення ветувати. Ці слова прозвучали під час дебатів у рамках фестивалю Colours of Ostrava.
Перший шанс застосувати вето на практиці випаде президенту саме у випадку закону про бюджетну відповідальність. Поправка дозволить уряду перевищувати затверджені видатки державного бюджету до 10% у разі погіршення ситуації з безпекою, а також не враховувати частину видатків у дефіциті бюджету.
На думку критиків, це відкриє шлях до різкого зростання державного боргу — опозиція має намір звернутися з цього приводу до Конституційного суду. Через побоювання щодо дефіциту бюджету сенатори вже повернули поправку на доопрацювання, проте правляча коаліція подолала вето, набравши 101 голос. Саме стільки голосів уряду, ймовірно, знадобиться і в разі вето з боку президента. Якщо кабінет не захоче чекати до осені, йому доведеться скликати позачергове засідання парламенту під час депутатських канікул.

Окрім бюджетних правил, приводом для зіткнення може стати й сам держбюджет — щодо нього Павел уже двічі розглядав вето. Вперше — щодо бюджету на 2025 рік, підготовленого ексміністром фінансів Збинеком Станьюрою (ODS), де президента не влаштували занижені видатки та завищені доходи. Тоді радники рекомендували накласти вето, але президент врешті поступився, заявивши, що відповідальність за бюджет несе уряд. Так само він вчинив і під час затвердження бюджету на цей рік, хоча розкритикував міністерку фінансів Алену Шіллерову (ANO) за низькі видатки на оборону.
У бюджеті на 2027 рік кабінет зобов'язався збільшити видатки на оборону, а частина коаліції обіцяє, що дефіцит не зростатиме, попри побоювання опонентів. Якщо обіцянку не буде виконано, очікується, що президент змінить свою позицію.
При цьому уряд теж має важелі впливу в бюджетних питаннях — саме він визначає розмір бюджету Празького Града та канцелярії президента. Раніше з коаліції вже лунали голоси, що якщо президент не йде на співпрацю, він повинен втратити частину фінансування. Більше того, у рамках пом'якшення бюджетних правил передбачено і непомітну поправку, яка дає міністерству фінансів більше повноважень щодо коригування бюджетів низки установ, включно з канцелярією президента.
Загроза президентського вето нависає і над іншими законами, які коаліція зобов'язалася ухвалити. Вже цього року йдеться про план уряду скасувати телевізійні та радіоліцензійні збори і перевести суспільні медіа на фінансування напряму з держбюджету. Під питанням залишається і поправка до будівельного закону, яку президент неодноразово критикував, посилаючись на побоювання самоврядувань і губернаторів щодо недостатньої підготовки реформи.
Для уряду вето щодо цих законів їх не заблокує, але щонайменше затягне виконання передвиборчих обіцянок. «Я справді вважаю, що уряд не може й далі діяти в такому дусі — це суттєво обмежило б його в реалізації власної програми та ухваленні нових законів», — заявив Павел. Прем'єр, зі свого боку, неодноразово зображував президента як виразника інтересів опозиції, тоді як Павел називає подібні заяви частиною антикампанії Бабіша особисто проти нього.
Окремим полем конфлікту може стати призначення послів. Президент дав зрозуміти, що якщо Бабіш хоче бачити на дипломатичних посадах своїх людей, йому доведеться домовлятися з Градом. У Чехії близько сотні таких посад, і щороку оновлюється приблизно чверть із них. «Без підпису президента жоден посол не поїде за кордон і не повернеться додому. Уряд, звісно, зацікавлений у тому, щоб частина послів призначалася відповідно до його пріоритетів», — зазначив Павел.

Востаннє згода президента знадобилася навесні цього року, коли кабінет призупинив відправку цілої групи послів, призначених ще урядом Фіали. Спочатку влада планувала повністю оновити склад, але після переговорів із президентом змінила лише чотирьох кандидатів — зокрема, послом у США стане ексміністр з попереднього уряду Бабіша Якуб Кульганек, а постійним представником при ООН у Нью-Йорку Бабіш хоче призначити свого нинішнього радника з питань безпеки Гінека Кмоничека.
Послів традиційно призначають на чотири роки, тож наступного року уряд зможе замінити дипломатів, призначених у 2023 році, — зокрема послів в Австралії, Канаді, Ізраїлі, Ірландії та Угорщині, а також в Іспанії, яку називали можливим призначенням для нинішнього міністра охорони здоров'я Адама Войтеха. При цьому уряд не має наміру поступатися президенту і в цьому питанні — депутат від SPD Лібор Вондрачек запропонував позбавити президента повноважень призначати і відкликати керівників постійних представництв при міжнародних організаціях. На Граді такої потреби не бачать.
Розбіжності стосуються і зовнішньополітичного представництва країни загалом. Хоча зовнішню політику визначає уряд, частина повноважень за Конституцією залишається за президентом — він укладає і ратифікує міжнародні договори, а також представляє державу на міжнародній арені, включно із самітами НАТО та засіданнями ООН.
Павел неодноразово закликав відновити регулярні зустрічі вищих конституційних посадовців з питань зовнішньої політики, однак Бабіш відмовився, пославшись на брак часу, наявність власної зовнішньополітичної стратегії та небажання ставати частиною президентської кампанії. У відповідь Павел заявив, що буде змушений «вести зовнішню політику самостійно», що ще більше загострило стосунки.
При цьому обидва політики публічно заявляють про бажання знизити напруженість. «Я не уявляю, щоб так могло тривати й далі — президент і прем'єр просто зобов'язані спілкуватися», — підкреслив Павел. «Я розумію, що суспільство не любить конфліктів, я теж їх не люблю. Якщо знадобиться вести перемовини — вестимемо. А якщо не знадобиться — не вестимемо», — заявив прем'єр після понеділкового засідання уряду.
Джерело: seznamzpravy.cz