У Чехії стрімко погіршується психічне здоров'я дітей та підлітків: зростає кількість госпіталізацій до психіатричних відділень, випадків самоушкодження і, на жаль, дитячих суїцидів. Про це свідчать дані, зібрані журналісткою видання Seznam Zprávy Даніелою Красенською, яка вже давно займається темою психічного здоров'я молодого покоління.
За її словами, тривожні симптоми — тривожність, депресія та загальне емоційне неблагополуччя — сьогодні фіксуються у дітей значно молодшого віку, ніж раніше, включно з учнями початкової школи. Фахівці визнають, що частина зростання статистики пов'язана з кращою діагностикою та більшою відкритістю суспільства до теми психічного здоров'я. Але загальна тривога все одно обґрунтована.
За останнє десятиліття кількість дітей із психічними проблемами в Чехії зросла приблизно на третину. Кожен п'ятий підліток регулярно завдає собі ушкоджень, а кількість госпіталізацій дівчат через навмисне самоушкодження за останні чотири роки зросла більш ніж удвічі.
Зростає і кількість суїцидів. У 2023 році в Чехії добровільно пішли з життя 48 дітей і підлітків віком до 19 років, восьмом з них не було й 14. Показовою є й статистика щодо антидепресантів: минулого року їх приймали понад 33 тисячі неповнолітніх пацієнтів віком до 19 років. Сьогодні суїцид — четверта за поширеністю причина смерті у віковій групі від 15 до 29 років.
Уряд прем'єр-міністра Андрея Бабіша (ANO) назвав психічне здоров'я одним із пріоритетів, наголосивши на важливості просвіти населення та створення мережі кризових служб. Водночас звичайний час очікування прийому у фахівця сьогодні становить від шести до дев'яти місяців, а в деяких регіонах — і довше.
Фахівці наголошують: причина погіршення — не в зніженості молоді, як часто помилково вважає старше покоління, а в об'єктивно складній епосі. Нинішні діти виросли в умовах низки перманентних криз — зміна клімату, ковідні локдауни, економічні спади, війна в Україні. Світ навколо них став украй непередбачуваним.
Додає тривоги і стрімкий розвиток штучного інтелекту, який, за прогнозами, може замінити людину в багатьох професіях, що змушує молодих людей сумніватися при виборі майбутньої освіти та кар'єри. Частина експертів пов'язують зростання тривожності саме з цим відчуттям непередбачуваності та необхідністю справлятися наодинці, коли досвід попередніх поколінь уже не працює.
Додатковий тиск на дітей чинять технології та соцмережі, які дають майже безмежні можливості для порівняння себе з іншими. Хоча багато фахівців визнають: мобільні телефони й соцмережі справді можуть бути джерелом проблем для школярів, далеко не всі вірять, що повна заборона вирішить ситуацію.
Уряд Бабіша влітку підтримав ідею заборонити мобільні телефони в початкових школах з нового навчального року. Частина експертів цей захід вітає, частина — критикує. Схожі суперечки точаться і навколо пропозицій заборонити соцмережі для певних вікових груп: сам прем'єр Бабіш виступив за заборону для дітей молодших 15 років за прикладом Франції.
Науковці з Університету імені Масарика цього року виступили проти масових обмежень, вказавши, що сучасна наука не має достатніх доказів того, що тотальна заборона соцмереж покращує психічне здоров'я дітей.
Суперечки точаться і навколо збільшення кількості фахівців у системі психологічної допомоги. З 1 липня в Чехії почав діяти виняток у законі про підприємницьку діяльність, який дозволяє психотерапевтам займатися психотерапевтичним консультуванням. Думки експертів тут також розділилися: одні вважають, що це розширить доступність допомоги, інші побоюються зниження якості послуг.
Більше згоди серед фахівців — щодо необхідності посилювати профілактику, аби виявляти проблеми у дітей на ранньому етапі. Такими точками первинного контакту можуть стати гуртки та низькопорогові центри дозвілля, де достатньо базового навчання педагогів і керівників. За словами експертів, часто достатньо простого запитання дитині — чи все у неї гаразд і чи не хоче вона поговорити, — щоб запропонувати найпершу і найважливішу підтримку.
Джерело: seznamzpravy.cz