Історичним садам і паркам Англії загрожує загибель через рекордну посуху та кліматичні зміни: вікові дерева всихають, а газони вигоряють до солом'яного кольору. Про це повідомляють садівники найбільших історичних маєтків країни, зокрема Кенсінгтонського палацу — лондонської резиденції принца Вільяма та принцеси Кейт — та Хемптон-Корту.
За словами доглядачів, відвідувачі садів із розумінням ставляться до пожовклих газонів, адже й самі стикаються з обмеженнями на використання води. Значно більше їх турбує довгострокова шкода: дерева, що росли десятиліттями, хиляться донизу, а в серпні у багатьох буріє листя від надмірної спеки.
«Історичні сади справді перебувають на передовій кліматичних змін», — заявив керівник відділу політики щодо землі, моря та природи фонду National Lottery Heritage Fund Дрю Беннеллік. Доглядач садів Хемптон-Корту та Кенсінгтонського палацу Діллямор розповів, що деякі дорослі дерева вже не відновляться: «Вони вже здалися. Їм кінець».
У Чізвік-Хаусі на заході Лондона, чий парк у стилі Кента з XVIII століття прикрашають статуї та ліванські кедри, також втрачають дерева. За словами головної садівниці Розі Файлз, яка відповідає за 1800 дерев, найбільше страждають породи, що традиційно асоціюються з англійським пейзажем — дуби, клени, берези та липи. «Гадаю, є межа того стресу, який вони ще здатні витримати», — зазначила вона.
Поливати дорослі дерева практично неможливо, визнають садівники. «Ми можемо вплинути на ситуацію лише дуже обмежено», — каже Файлз. За її словами, тепер доведеться заздалегідь продумувати, які дерева взагалі зможуть вижити в майбутньому кліматі.
Опитування працівників історичних садів, проведене National Lottery Heritage Fund, показало: шкоди завдає не лише літня посуха, а й сильні грози з надмірними зимовими опадами, які провокують поширення грибкових захворювань. «Ми бачили ділянки, що втратили 80% деревного покриву», — повідомив Беннеллік, додавши, що зміни відбуваються дуже швидко.
Кліматичні моделі фахівців Королівських ботанічних садів К'ю прогнозують, що до 2090 року ризику загибелі буде піддано 50% місцевих дерев. «Історичні сади потрібно охороняти й зберігати. Але найближчими роками їм доведеться змінитися — інакше ми їх втратимо», — попереджає Діллямор, зазначаючи, що рішення потребуватиме дуже важких компромісів.
За словами Беннелліка, частина садівників уже переходить на середземноморські рослини, здатні пережити посуху. Так, у Хемптон-Корті ландшафтна архітекторка Енн-Марі Пауелл створила експериментальні клумби з багаторічниками, стійкими до спеки, включно з видами родом з півдня США. Висаджені у квітні без автоматичного поливу, вони виглядають цілком життєздатними.
Діллямор задоволений результатами експерименту: «Сади розповідають історію Хемптон-Корту не гірше, ніж сам палац, тому я не можу просто згорнути цей сад і перенести його. Нам потрібно зберегти атмосферу та дух цього місця».
Джерело: ekolist.cz