Тіньовий секс-бізнес у Чехії, що тримається на вразливості жінок, продовжує зростати — такий висновок зробило Національне управління з боротьби з організованою злочинністю у своєму річному звіті. Тільки за минулий рік поліція розкрила кілька організованих груп, які заробляли на проституції десятки мільйонів крон, користуючись безправністю працівниць.
Жінки, з якими вдалося поговорити журналістам, розповідають подібні історії: у секс-бізнес їх привів не вибір, а страх перед неоплаченими рахунками. Одна дівчина після школи потрапила на біржу праці саме тоді, коли у матері діагностували рак, і погодилася на «роботу в барі», яка виявилася борделем. Інша, ставши матір'ю-одиначкою у 20 років, лишилася без обіцяної державної допомоги і опинилася перед вибором: вулиця з дитиною на руках або заробіток власним тілом.
Чеське законодавство прямо забороняє отримувати вигоду з чужої добровільної проституції — стаття про сутенерство. Але власники клубів навчилися обходити закон: офіційно вони здають жінкам кімнати в оренду або оформлюють їх барменками та прибиральницями. У договорі може бути навіть прямо прописано, що секс із клієнтами заборонений, а те, що відбувається в номерах, — «справа жінки і клієнта», як стверджує менеджер одного з празьких кабаре.
Із заробітку жінок клуби зазвичай забирають половину, а іноді й до 60%. Вранці після зміни на барній стійці розкладають конвертики з іменами й уже поділеними грошима. Решту витрат — презервативи, лубриканти — працівниці купують самі. За словами співрозмовниць, відмовити неприємному чи агресивному клієнту неможливо: за це забирають увесь денний заробіток.
Під час раптових перевірок клуби та працівниці дотримуються неписаного правила: владі кажуть, що просто винаймають кімнати, а про відсоток, який забирає заклад, — мовчать категорично. За словами керівниці консультаційного центру «Розкош bez Rizika» Алени Голоушової, поліція майже не має інструментів для виявлення тиску на жінок, а самі вони у стані стресу нічого не розповідають.
Працювати самостійно, поза клубами, жінки бояться — у знятих квартирах немає охорони, камер і сигналізації, а якщо клієнт не заплатить, повернути гроші неможливо: нелегальна діяльність не захищена законом. Тож єдиним захистом залишається оплата наперед.
Показовим прикладом вважається Бельгія, яка у 2022 році повністю декриміналізувала проституцію та визнала її професією з правом на декретну відпустку, лікарняні та соціальне страхування. Подібний підхід діє у Новій Зеландії. Однак фахівці й самі працівниці попереджають: обов'язкові публічні реєстри, як у Німеччині, — недопустимі, бо страх втратити анонімність сильніший за бажання отримати соціальні гарантії.
Замість реєстрації самих працівниць експерти пропонують ліцензувати клуби, зобов'язавши їх дотримуватися норм безпеки та гігієни. Так можна було б створити конкуренцію за кращі умови праці, не розкриваючи особисті дані жінок.
За оцінками, секс-бізнес у Чехії щороку обертає мільярди крон, а держава втрачає на податках близько мільярда. У Міністерстві фінансів цю цифру вважають перебільшеною, пояснюючи, що частина працівниць надає послуги під виглядом іншої діяльності. Водночас опитані жінки визнають: податків ніхто не платить, а Верховний адміністративний суд у листопаді підтвердив — попри заборону отримувати комісію з проституції, самі працівниці зобов'язані платити податки з доходів.
Останню спробу врегулювати проституцію на законодавчому рівні здійснила партія «Пірати» у 2019 році — для цього Чехії довелося б вийти з Нью-Йоркської конвенції 1951 року, яка забороняє регулювання цієї сфери. На думку експертів, головною перешкодою залишається суспільна мораль: тему й досі сприймають крізь призму паніки, а не реального захисту людей, які продовжують працювати поза системою — без прав, договорів і державного захисту.
Читайте також: Шахраї під час оренди квартири в Празі: як розпізнати обман
Джерело: seznamzpravy.cz