Вчені з Карлового університету в Празі разом із Державним інститутом охорони здоров'я Чехії розробляють нові методи виявлення паразитів, що спричиняють церкаріоз — так званий «свербіж плавця». Захворювання, відоме в Чехії вже понад 60 років, щороку вражає людей на природних водоймах, але точної статистики захворюваності досі не існує.
Церкаріоз спричиняють церкарії — мікроскопічні личинки паразитів водоплавних птахів, які випадково потрапляють у шкіру людини під час купання. Людина не є їхнім природним господарем, тому серйозних ускладнень інфекція зазвичай не викликає, однак сильний свербіж і висип можуть тримати кілька днів, псуючи відпочинок біля води й ускладнюючи роботу, наприклад, рятувальникам на пляжах.
«Випадки церкаріозу в Чехії фіксують регулярно вже понад 60 років. Але досі невідомо, скільки людей насправді страждають від цієї хвороби, бо більшість із них взагалі не звертається до лікаря, і хвороба не потрапляє в жодну статистику», — зазначає паразитолог Томаш Махачек. За його словами, без цих даних складно визначити небезпечні водойми чи запровадити ефективні заходи профілактики.
Саме тому дослідники разом із Державним інститутом охорони здоров'я створюють першу в країні комплексну базу даних про випадки церкаріозу, водночас наносячи на карту ризиковані локації та вивчаючи чинники, що впливають на поширення паразитів у воді.
Щоб виявляти небезпечні водойми заздалегідь, ученим потрібні швидкі та надійні методи діагностики, здатні виявити паразитів ще до того, як вони почнуть шкодити людям. У празькій лабораторії розробляють нові молекулярні методи, що дають змогу знаходити ДНК паразитів прямо у воді. «Ці чутливі методи дозволять проводити швидке профілактичне тестування купальних вод перед початком сезону і протягом нього. Порівняно з методами, які застосовують зараз, вони будуть значно швидшими», — пояснює паразитолог Ян Прохазка, який займається їхньою розробкою.
Паралельно дослідники шукають способи скоротити чисельність паразитів безпосередньо в місцях купання. Ключову роль у життєвому циклі збудника відіграють водні молюски, з яких личинки вивільняються у воду. «Ми шукаємо нові способи знизити кількість цих молюсків у водоймах, не порушуючи при цьому роботу водних екосистем. Наша мета — ефективна профілактика, яка водночас буде дбайливою щодо природи», — каже паразитологиня Яна Булантова, яка відповідає за тестування нових заходів.
Частина досліджень празької команди присвячена лабораторним експериментам, що пояснюють, чому в одних людей після контакту з паразитом майже не виникає проблем, а в інших з'являється типовий сильно сверблячий висип. «Нас цікавить, наприклад, як паразит проникає у шкіру і як на нього реагує імунна система людини. Ці знання допоможуть покращити профілактику, діагностику та лікування захворювання», — додає Махачек, який керує експериментальною частиною дослідження.
Наукова група з факультету природничих наук Карлового університету входить до числа небагатьох команд у світі, які одночасно ведуть польові дослідження, вивчають в експерименті пташині «кров'яні присисальники» і розробляють практичні заходи охорони здоров'я населення. Головна мета вчених — створити інструменти, які допоможуть санітарним лікарям, власникам купалень та звичайним людям ефективніше запобігати церкаріозу, не вдаючись до заборони купання в природних водоймах.
Читайте також: 8 найкращих місць для купання під Прагою: озера, кар'єри та пляжі за годину їзди від столиці
Джерело: ekolist.cz