Табір ГУЛАГу зі слідами чехословаків працював довше, ніж вважалося

Чеські та казахстанські дослідники знайшли докази того, що сталінський табір особливого режиму Степлаг поблизу казахстанського міста Жезказган, біля села Теректи, продовжував діяти значно довше, ніж зазначено в офіційній історіографії. За офіційними даними табір закрили у 1956 році, однак знайдені на місці скляні пляшки датовані 1959–1961 роками, повідомив голова організації Gulag.cz Штепан Черноушек.

Дослідникам вдалося поговорити з 78-річним місцевим жителем Мізамбаєм Браліним, який переселився в ті краї у 1959 році. За його словами, тоді там ще стояв жіночий табір, де утримували в'язнів із прибалтійських країн. «Це свідчить про те, що, хоча за архівними документами Степлаг був офіційно ліквідований наказом з Москви як структура з цією назвою у 1956 році, далеко не всіх ув'язнених відпустили — багато таборів, ймовірно, ще кілька років продовжували функціонувати під іншим управлінням», — пояснив Черноушек. За його словами, ці факти не потрапили до історичних книг, написаних на основі лише московських архівів, укладених самими організаторами репресій.

Жіночий барак, гільзи та забуте кладовище

Після попередньої експедиції минулого року археологи розпочали повноцінні дослідження на місці. Керівник розкопок, археолог Павел Варжека із Західночеського університету, розповів, що група знайшла залишки жіночого табору, чоловічий табір зі збереженими будівлями та артефактами, селище для охорони й будівлю командування, куди згодом переселилися жителі зниклого сусіднього села.

Також збереглися залишки господарської зони, де ув'язнені чоловіки та жінки виконували примусову працю, і забуте кладовище жертв табору. Про багато що свідчать знайдені на місці кулові гільзи. Свідок Бралін розповів дослідникам: «Цих жінок тримали там як звірів, не уявляю, як чоловік взагалі може вистрілити в жінку».

За словами Варжеки, свідчення старожила допомогли прояснити чимало неясностей: без нього довелося б лише будувати припущення щодо розташування табірних будівель та устрою життя ув'язнених. Науковець вважає, що поточні дослідження дають новий погляд на найостанніший етап існування сталінської системи ГУЛАГу.

У Росії таке дослідження вже неможливе

В експедиціях беруть участь і казахстанські історики з археологами. «У Росії зараз подібне дослідження було б неможливим», — зазначив Черноушек. За його словами, режим Путіна прагне викреслити пам'ять про ГУЛАГ та радянські репресії з громадського простору, а деякі радянські злочини, навпаки, виправдовує. Казахстан же, за словами дослідника, дедалі більше відкривається для подібних наукових проєктів.

Пльзенські археологи раніше вивчали залишки комуністичних таборів у районі Яхимова в Чехії. Тепер, за словами Варжеки, у них з'явилася унікальна можливість порівняти оригінал радянської системи з її «копією» — чехословацьким варіантом таборів.

Саме слово «ГУЛАГ» спочатку позначало один із відділів радянської таємної поліції, який керував мережею концентраційних і трудових таборів; будувати цю систему почали ще за Леніна у 1919 році. Офіційно управління ГУЛАГом разом із самими таборами було ліквідовано в січні 1960 року, однак під іншими назвами й з менш жорсткими умовами подібні установи існували аж до самого падіння комуністичного режиму. Найбільше ув'язнених — до 14 мільйонів осіб — пройшло через систему під час Другої світової війни.

Джерело: novinky.cz