Станції порятунку диких тварин у Пльзні та Рокицанах б'ють на сполох: люди масово підбирають здорових їжаченят, помилково вважаючи їх сиротами, і цим лише шкодять малюкам замість того, щоб допомогти. Тільки в серпні пльзеньська станція опрацювала щонайменше сорок дзвінків із проханнями прийняти маленького «знайдёныша», самотнє дитинча чи навіть цілісіньке гніздо їжаків.
«Це повторюється з року в рік, — розповідає співробітник пльзеньської станції порятунку тварин Карел Маконь. — У чотирьох випадках із п'яти втручання людини шкодить природному розвитку дикої тварини, яка зовсім не потребує людської допомоги».
Його колега з Рокицан Павел Моуліс дотримується такої ж думки. За його словами, щороку фахівці станції намагаються пояснити людям, що дитинчат їжаків потрібно залишати в спокої, але замість покращення ситуація лише загострюється. «Ми кажемо: не носіть їх, це зайве. А вони все одно несуть — і ще вигадують зворушливі історії про те, чому саме цьому їжачку потрібна наша турбота», — зазначає Моуліс.
Багатьох збиває з пантелику те, що їжаків тепер можна побачити гуляючими по саду чи тротуару навіть серед білого дня. «Вони вже не виключно нічні істоти, — пояснює Моуліс. — Вони змінюють свої звички, і не тільки вони: деякі перелітні птахи більше не відлітають від нас на зиму, дикі тварини живуть не в лісах, а в містах, а деяких нічних звірів тепер можна побачити і вдень».
«Він маленький, худий, точно не переживе зиму. Приїжджайте, забирайте його» — на такі дзвінки у рятувальників уже розвинулася справжня алергія. «Зараз кожен вважає себе експертом, соцмережі цим переповнені, — зауважує Карел Маконь. — Звісно, добре, що люди небайдужі. Але в результаті це не допомагає ні їжакам, ні природі, а скільки часу й грошей коштує такий «добрий вчинок» — ніхто не рахує».
Джерело: novinky.cz