У мілководному Дунаї в Будапешті знайшли останки двох солдатів Другої світової

У Будапешті на дні Дунаю, оголеному через засуху, виявили останки двох німецьких солдатів часів Другої світової війни. Разом із останками знайшли обручку та знак «Кубанський щит» — нагороду, яку отримували німецькі військові, що пробилися 1943 року на Кубань і билися там до відступу. Про це повідомила німецька комісія у справах військових поховань.

«Тепер починається робота із складання пазла — ми спробуємо встановити особи обох загиблих», — заявив представник комісії Арне Шрадер. За його словами, встановити особи буде не складно, оскільки на знайдених жетонах вказано ідентифікаційний номер солдата та скорочену назву військової частини, де він служив.

Як жетон допомагає знайти родичів

«Імена першопочаткових власників жетонів, ймовірно, вдасться встановити швидко, але це лише перший крок», — зазначили в комісії. Якщо за даними жетона вдасться знайти родичів, остаточно підтвердити особу зможе тест ДНК, повідомляє телеканал BBC.

Жетон був перфорованим: у разі смерті солдата його розламували навпіл — одна частина залишалася при тілі, другу відправляли до частини, щоб там знали про загибель бійця. Поки частина не отримувала свою половину жетона, солдат офіційно не вважався загиблим. Через це багато родин зниклих безвісти десятиліттями жили в невіданні про долю своїх близьких. Тепер ще дві родини зможуть дізнатися правду. Обох загиблих поховають на будапештському цвинтарі Будаерш, де спочивають й інші німецькі військові.

Мотоцикл і протитанкові міни на дні річки

На уламки мотоцикла марки DKW звернули увагу прохожі 2 серпня — рівень води в Дунаї різко впав через засуху. Мотоцикл підняла з дна група експертів, яка виявила там же протитанкові міни. Через це набережну найбільшої річки Угорщини на певний час закривали, поки сапери не знешкодили небезпечні знахідки.

Знайдений мотоцикл — модель DKW NZ350-1, яка вироблялася для військових потреб у 1944 році. Його використовували під час запеклих боїв за угорську столицю, які тривали з 29 жовтня 1944 року до 13 лютого 1945 року.

Кровопролитна битва за Будапешт

У 1944 році угорське керівництво на чолі з Міклошем Горті вело переговори із союзниками про перехід на їхній бік — за прикладом Румунії. Однак приховати це від німців не вдалося, і вони змусили Горті зректися влади. У середині жовтня владу захопили фашисти з партії «Схрещені стріли».

Червона армія розпочала Будапештську операцію 29 жовтня 1944 року, але оточити місто вдалося лише до кінця грудня, а бої на вулицях тривали до 13 лютого. На початку 1945 року Адольф Гітлер наказав прорвати оточення ззовні й водночас утримати нафтові родовища — жодна з контратак не увінчалася успіхом, хоча німецьким військам вдалося підійти на 20 кілометрів до міста.

Бої обернулися величезними втратами з обох сторін. За наявними даними, з 3 листопада до 15 лютого Німеччина втратила майже 140 000 військових (загиблими, раненими та зниклими безвісти). З будапештського гарнізону загинули 30 000 німецьких і 9 000 угорських солдатів. Червона армія та румунські війська, які билися на її боці, втратили 320 000 осіб. Під час оточення загинули 38 000 мирних жителів, з них 7 000 були страчені, ще 38 000 померли в таборах.

Джерело: novinky.cz