Українські військові змінили тактику ударів безпілотниками по російській енергетиці: замість ударів по площах оператори дронів тепер цілять у конкретні вузли нафтопереробних заводів, ремонт яких вимагає найбільше часу й коштів. За даними видання Financial Times з посиланням на українських військових, які беруть участь у цих операціях, новий підхід уже дає результат.
«Точкові удари виводять НПЗ з ладу на тривалий термін, і врешті-решт вони обходяться Москві дедалі дорожче», — наводить видання слова українських військових.
Вибір цілей оператори дронів роблять на основі технічного аналізу, який готують інженери-енергетики та інші фахівці. Як повідомляє агентство Unian з посиланням на Financial Times, експерти підказують військовим, які вузли є критично важливими для роботи заводу і заміна яких деталей займе найбільше часу.
Росія та Україна використовують подібні енергетичні системи радянської побудови, тому інженери обох країн однаково добре розуміються на будові цих промислових об'єктів.
Для кожного удару безпілотником заздалегідь готують кілька цілей. Якщо протиповітряна оборона занадто сильна або виникають проблеми з навігацією, дрон перенаправляють на запасний об'єкт — аби місія не була провалена намарно.
Тривають і удари по великих нафтосховищах — як у вівторок, коли дрони з осколковими бойовими частинами атакували склад державного нафтового резерву в Удмуртії.
Удари по вузлових точках мережі
Українська сторона також почала розглядати російську енергетику як єдину взаємопов'язану систему, де ураження ключових вузлів багаторазово посилює ефект атаки.
«Складаючи карту залежностей між нафтопереробними заводами, підстанціями та лініями електропередач, українські планувальники знаходять вузлові точки, де навіть відносно невелика бойова частина здатна викликати збої, наслідки яких виходять далеко за межі зони самого вибуху», — зазначає Financial Times.
Крім того, українські підрозділи з дронами почали завдавати повторних ударів по одних і тих самих ключових об'єктах ще до завершення ремонту, щоб не дати відновити їхню роботу.
За даними ЗМІ, у низці регіонів Росії атаки вже спровокували паливну кризу. З червня майже всі регіони країни запровадили обмеження на продаж бензину та дизеля — здебільшого влада лімітувала кількість пального, яку можна придбати одному покупцеві.
Російський уряд намагається впоратися з дефіцитом пального, зокрема, забороною на експорт бензину, дизельного пального та авіагасу. Водночас Росія нарощує імпорт пального з-за кордону.
Джерело: novinky.cz