У Чехії водночас тліють одразу кілька інвестиційних скандалів: власники облігацій та інших інвестиційних інструментів ризикують не побачити навіть вкладеної суми, не кажучи вже про прибутковість. За даними видання, повноцінно розгорілася справа компаній, які раніше входили до групи празького підприємця Петра Штепанека, власника автосалону Štěpánek Auto в Кладно (не плутати з празьким дилером Škoda — фірмою Auto Štěpánek у Гостиваржі).
Компанія Ybox24, що входила до структури Штепанека і керувала однойменними поштоматами, вже подала заяву про власне банкрутство — вона також випускала облігації. У відкриту стадію банкрутства перейшла й одна з ключових фірм групи Preston, заснованої підприємцем Філіпом Навратілом — ще однієї структури, яка залучала капітал дрібних інвесторів.
Проблеми фіксуються і в інших «облігаційних» проєктів, про фінансовий стан яких на ринку давно ходили тривожні чутки. Деякі компанії намагаються виграти час за допомогою схем на кшталт конвертації облігацій в інвестиційні акції — однак експерти сумніваються, що це вирішує проблему, а не просто відкладає неминучий крах.
Окремої уваги заслуговують люди, які фактично заманюють дрібних інвесторів у подібні історії. Йдеться не лише про випадки, коли друзі радять друзям сумнівні вкладення — так, за даними ЗМІ, сталося з віцеспікером палати депутатів Патріком Нахером (ANO), якому знайомий порадив інвестувати в криптовалюту PlatonCoin. Наразі представників цього проєкту звинувачують у шахрайстві (провину заперечують).
Головна ж проблема — сіра зона так званих «наводчиків». Офіційно вони не мають права пропонувати інвестиції, а лише «за комісію» передають контакти зацікавлених осіб ліцензованим фінансовим посередникам або, наприклад, емітентам облігацій. Насправді ж багато хто з них відверто ігнорує законодавчі обмеження і готовий розповідати потенційним інвесторам що завгодно, аби лише заманити їх, попри реальні ризики.
Це часто ті самі люди, які раніше влаштовували презентаційні заходи, нав'язуючи пенсіонерам переплачені «чудо-каструлі». На початку минулого десятиліття вони перейшли на продаж контрактів з постачальниками енергії на кшталт Bohemia Energy. А потім ці «торговці гарячим повітрям» перекинулися на інвестиції — порівняно з каструлями та енергоконтрактами це для них справжнє золоте дно.
На чеському ринку діють цілі групи таких «комівояжерів», які, наче мандрівний цирк, переходять від одного сумнівного інвестпроєкту до іншого. Коли чергова схема руйнується, вони згортають діяльність і переходять до наступної — не забуваючи при цьому записатися кредиторами у справу про банкрутство, якщо їм ще недоплатили комісію.
Попит на таких «кочівників» на ринку є. Подібні інвестпроєкти найчастіше не пропонують нічого, крім гарної історії — по суті, як у доброї казки. Але для її просування потрібні продавці з відповідним «пробивним» напором. За даними видання, є команди, здатні залучати в такий спосіб десятки мільйонів крон на місяць.
У сфері фінансового посередництва цього року в центрі уваги опинилася суперечка з Чеським національним банком щодо підготовлюваних змін правил винагороди фінансових консультантів. Однак не меншої уваги, на думку журналістів, заслуговує і напівлегальна сфера інвестиційних «наводчиків», які без жодного контролю та нагляду втягують дрібних інвесторів у проєкти, що зрештою приносять їм самі лише збитки.
Джерело: seznamzpravy.cz