В одній із празьких шкіл у районі Гостіварж учень 6 класу напав на асистентку педагога і погрожував однокласникам. Після цього родина переїхала, і хлопчик перейшов до іншої школи — за законом нова школа зобов'язана прийняти його для завершення обов'язкової освіти. Проблема просто перемістилася на кілька кілометрів, а не вирішилася.
Директорка школи Яна Бановска розповідає, що для її закладу інцидент вичерпаний, але вона розчарована: система так і не змусила дитину пройти медичне обстеження чи перейти до спеціалізованої школи. За її словами, батьки хлопчика категорично відмовлялися від будь-якого лікування.
Історією зацікавилася генеральна прокурорка Ленка Брадачова. З'ясувалося, що справа про напад на асистентку взагалі не дійшла до прокурора, хоча, за її словами, мала б. Стаття 31 шкільного закону зобов'язує директорів негайно повідомляти органи опіки та прокурора про випадки особливо грубого фізичного чи словесного насильства з боку учнів щодо інших дітей чи працівників школи.
Перевіривши дані прокуратур по всій країні, Брадачова виявила, що цей інструмент використовується вкрай рідко. Заступник міністра освіти Міхал Черни підтвердив: директори шкіл часто просто не знають про цей обов'язок або вважають ситуацію недостатньо критичною. При цьому закон формулює це не як право, а як пряме зобов'язання — «директор повідомляє», а не «може повідомити».
За словами Брадачової, прокурор чи суд може призначити заходи для некерованих та агресивних дітей навіть без згоди батьків — від попередження та обов'язкової участі в терапевтичних і психологічних програмах до найсуворішого заходу — поміщення до закладу інтернатного типу.
Після публікації першої історії до редакції звернулися десятки батьків і вчителів зі схожими випадками. Мати однієї учениці розповіла, що хлопчик з другого класу почав жорстоко нападати на однокласників і особливо на свою асистентку — кусав і бив ногами її настільки сильно, що їй доводилося брати відгули для відновлення.
В іншому класі агресивна дитина душила однокласника до втрати свідомості й погрожувала вбивством у WhatsApp. Через конфлікт із матір'ю агресивного школяра, яка наполягала, що її син теж поїде на виїзний захід, школі довелося взагалі скасувати поїздку на природу. Частина батьків всерйоз розглядає переведення дітей до інших шкіл.
Мешканець Праги Любомир описав клас, який через агресивного однокласника вже покинула третина учнів: хлопчик кидав у дітей стільцями та іншими предметами, а заспокоїти його міг лише прихід директора. Батьки порушника довгий час відмовлялися щось вирішувати, посилаючись на закон про інклюзивну освіту, що гарантує право на навчання. Врешті-решт проблемного учня все ж перевели до фахівців та до іншої школи.
Директор школи імені Т. Г. Масарика в Комарові Давід Коларж розповів, як йому довелося розробляти власний кризовий план для учня з повторюваними нападами агресії — дитина кидалася предметами, стільцями, лаялася й била оточуючих навіть у присутності асистента. Після звернення до органів опіки школа організувала нараду з усіма відомствами та батьками, яких зрештою вдалося переконати: дитині потрібна спеціалізована школа.
Коларж свідомо не використовував статтю 31, назвавши свій шлях швидшим і ефективнішим, а також зазначивши спірність вимоги доводити навмисність дій дитини, яка діє у стані афекту.
Фахівці підкреслюють: агресія — це лише наслідок прихованої проблеми, будь то труднощі в родині, психологічна травма чи проблеми зі здоров'ям. Допомогти можуть центри виховної допомоги, які пропонують амбулаторний супровід або перебування в інтернаті — зазвичай близько восьми тижнів, протягом яких дитина продовжує навчатися і залишається в контакті з родиною. Втім, навіть коли необхідність такої допомоги визнана, чекати на місце доводиться близько місяця, а іноді центри й зовсім тимчасово припиняють прийом нових пацієнтів через переповненість.
Джерело: seznamzpravy.cz