Бюджет Бабіша: дефіцит 389 мільярдів і цифри, яким не вірять навіть ринки

Уряд Андрея Бабіша подав на затвердження депутатам перший повноцінний бюджет із дефіцитом 389 мільярдів крон, що становить 2,8% ВВП. Однак, як показує аналіз документа, реальний показник із урахуванням додаткових витрат сягає 3,5% ВВП, а сам бюджетний план на найближчі роки побудований на припущеннях, у які важко повірити навіть прихильникам правлячої коаліції.

Міністерка фінансів Алена Шіллерова порівнює чеський дефіцит із показниками сусідніх країн, стверджуючи, що Чехія виглядає краще за Польщу (-6,3% ВВП), Словаччину (-5,4%), Німеччину та Австрію (по -4,1%). Але в цьому порівнянні вона використовує занижений чеський показник 2,8%, а не реальні 3,5%, і зіставляє дефіцит держбюджету з дефіцитом усієї системи публічних фінансів інших країн, що включає муніципалітети та страхові фонди. Без урахування профіцитних чеських муніципалітетів реальний дефіцит наближається до 4% ВВП.

Нереалістичний середньостроковий план

Особливі питання викликає середньостроковий прогноз бюджету. Згідно з документом, у виборчому 2029 році видатки бюджету мають виявитися нижчими, ніж у попередньому році — і це попри те, що економіка, за припущенням, продовжить зростати. Подібного скорочення витрат у Чехії не спостерігалося з першої половини 1990-х років, і воно має настати одразу після року з рекордними тратами, запланованими на 2026-й.

Ще дивнішим виглядає прогноз щодо процентних витрат на обслуговування держборгу. Якщо до пандемії країна платила за боргами близько 40 мільярдів крон на рік, то цього року сума перевищить 100 мільярдів, а наступного досягне 130 мільярдів. А потім, за прогнозом уряду, зростання різко зупиниться: на 2028 і 2029 роки на виплату відсотків закладено однаково по 160 мільярдів крон, попри те що борг продовжує зростати.

Оборона і податки — лише на папері

Уряд також заявляє про виконання зобов'язання виділяти 2% ВВП на оборону, але на подальші роки практично не закладає зростання цих витрат — до кінця терміну повноважень планується лише 2,15% ВВП. Імовірність того, що НАТО дозволить Чехії залишатися єдиним членом альянсу без зростання оборонних видатків аж до 2029 року, експерти оцінюють як нульову.

Що стосується податків, міністерка фінансів обережно натякає на можливе підвищення окремих зборів, проте згідно з тим самим середньостроковим прогнозом, податкове навантаження має не зрости, а знизитися — з 32,9% цього року до 32,6% до кінця терміну повноважень уряду. Це пояснюється передвиборними обіцянками партії ANO щодо зниження податків.

Чому ринки не вірять Чехії

Формально чеський дефіцит не сильно відрізняється від показників останніх постковідних років і залишається нижчим, ніж у Польщі, де наступного року дефіцит може перевищити 7% ВВП. Але саме польський держборг демонструє показовий парадокс: попри величезні запозичення, ринки ставляться до Польщі прихильніше, оскільки бачать осмислені інвестиції, зокрема в оборону. Дохідність десятирічних польських облігацій тримається на рівні близько 6%.

Чехія ж останні два роки поступово й неухильно платить за своїми боргами дедалі дорожче — дохідність уперше з часів пандемії перевищила 5%, хоча формальний дефіцит у країни нижчий за польський. Причина — у довірі інвесторів: ринки готові пробачити більший борг, якщо бачать, що гроші вкладаються з розумом. Чеському бюджетному плану, на думку аналітиків, вони не вірять — і питання в тому, чи повірять йому депутати, яким належить його затверджувати.

Джерело: seznamzpravy.cz