Держава обіцяла платити за нові школи, але грошей у бюджеті не заклала жодної крони

У містечку Мнішек-под-Брди в Середньочеському краї та його околицях у найближчі роки бракуватиме 700 місць для дітей у початкових школах. Це типовий регіон, що зростає, під Прагою, куди переїжджають молоді родини, — демографічної кризи тут немає, дітей стає лише більше. Але, як з'ясували старости, у проєкті державного бюджету на майбутній рік на підтримку так званих «союзних шкіл» (спільних шкіл, які будують об'єднання кількох громад) не закладено жодної крони.

По всій Чехії зараз у просунутій стадії перебувають десять таких проєктів. У Мнішку вже отримано дозвіл на будівництво і триває пошук генпідрядника, проте обіцяне роками державне фінансування несподівано зникло з планів.

Школи потрібні, а грошей немає

«Оскільки за законом базова освіта обов'язкова, ми вважаємо, що держава зобов'язана брати участь у її фінансуванні», — каже заступниця старости Мнішка Даніела Патерова, яка очолює місцеве добровільне об'єднання громад.

Схожа ситуація — у десятка громад на південь від Ческе-Будейовиць, які планують спільну школу на 540 учнів у 18 класах замість занедбаної непривабливої ділянки в селі Відов. «Держава боїться демографічної кризи, а отже, повинна підтримувати місця, де діти все ж народжуються», — вважає староста Відова Томаш Шедіви. За його словами, в навколишніх громадах уже мешкає 5 тисяч людей, число зростає, а школи другого ступеня немає жодної — місто Ческе-Будейовиці, що розростається, поступово закриває свої школи для дітей із сусідніх сіл. Будівництво планували розпочати у 2027 році, все підготовлено, включно з частковим фінансуванням із власних коштів громад.

Серед проєктів, що очікують на підтримку: школа Мальше під Ческе-Будейовицями (10 громад), школа ім. Вацлава Коуніца в Славкові-у-Брна (6 громад), школа «Венков — Пшедклаштержі» в районі Тішнова (13 громад), школа «під Скалкою» в Мнішку-под-Брди, проєкт у Брандиш-над-Лабем–Стара-Болеслав (14 громад), а також проєкти в Пардубіце та Їлове.

Міністр звинувачує мінфін

Чому уряд не заклав грошей на нові школи в регіонах, що зростають? Міністр освіти Роберт Плага (ANO) стверджує, що домагався фінансування, але безуспішно. «Тут звичайні розбіжності з міністром фінансів. Я вимагав 600 мільйонів крон на 2027 рік, щоб запустити нову інвестиційну програму. Міністерство фінансів пропонувало нуль. Домовилися, що рішення ухвалить прем'єр, для якого це пріоритет із 2016 року», — повідомив Плага.

Старост це не надто заспокоїло. Кілька тижнів тому частина з них зустрілася особисто з прем'єр-міністром Андреєм Бабішем, який пообіцяв «поборотися» за 600 мільйонів крон для союзних шкіл на 2027 рік. Але нуль у проєкті бюджету на тлі розмов про «пріоритет» і «боротьбу за гроші» лише посилює нервозність — незрозуміло, чи розпочнеться будівництво взагалі, чи проєкти доведеться скасувати. У невіданні залишаються й батьки.

«Своїх грошей не вистачить»

«Абсолютно нереально впоратися за рахунок наших власних коштів. Ми відносно велике місто, але змогли б позичити максимум 250 мільйонів крон — і тоді в наступні роки не змогли б фінансувати більше нічого. Без внеску держави в нас немає шансів побудувати школу», — каже заступниця старости Славкова-у-Брна Марія Єдлічкова (KDU-ČSL).

Депутатка від STAN Віра Коварова, яка багато років займається темою нестачі шкіл навколо великих міст, наполягає: державі потрібно дати громадам багаторічну гарантію фінансування. Будівництво однієї великої школи сьогодні коштує щонайменше півмільярда крон. Коли бюджет розглядатимуть у Палаті депутатів, Коварова має намір внести поправку, яка закладає гроші на союзні школи — йдеться про семирічну програму обсягом 4,5 мільярда крон із чітким переліком підтримуваних проєктів, щоб громади нарешті перейшли від підготовки до будівництва.

Особливо активно на уряд тисне об'єднання громад навколо Мнішка-под-Брди, де, за збігом обставин, живе і міністр промисловості Карел Гавлічек (ANO). «Робимо все, щоб гроші на союзні школи знайшлися», — заявив він, теж долучившись до переговорів.

Наприкінці серпня Мнішек надіслав лист прем'єру Бабішу з вимогою фінансування. Той відповів, що базова освіта — це не «факультативна суспільна послуга, а законний обов'язок держави», але водночас дорікнув громаді за брак документів, що обґрунтовують необхідність проєкту, і запропонував розглянути альтернативи на кшталт прибудов до наявних будівель. При цьому в Мнішку за останні роки вже тричі збільшували місткість шкільних будівель — прибудовували корпус на 120 дітей, додавали спортзал, вводили спільні класи. «Просто нам уже нікуди рости», — розводить руками Патерова.

Уряд на майбутній рік планує дефіцит бюджету в розмірі 389 мільярдів крон. Такий високий показник не подобається коаліційним партнерам — партіям «Мотористи» та SPD, які ведуть із прем'єром і міністеркою фінансів Аленою Шіллеровою переговори про економію.

Джерело: seznamzpravy.cz