Ексміністри фінансів: Чехія позичає не на інвестиції, а на поточні витрати

Колишній міністр фінансів Збинек Станюра (ODS) прогнозує, що дефіцит державного бюджету Чехії наступного року може сягнути приблизно 370 мільярдів крон. Про це він заявив у недільній програмі "Полудне з Моравцем" разом з ексміністром фінансів в уряді Богуслава Соботки Іваном Пільним (за ANO) — обидва розкритикували напрямок, у якому рухаються державні фінанси.

«Я б припустив, що буде близько 370 мільярдів, але це лише виходячи з того, що кажуть представники уряду», — уточнив Станюра, підкресливши, що це його особиста оцінка. За його словами, із заяв членів кабінету міністрів випливає, що дефіцит у 2027 році перевищить показник цього року.

Затверджений бюджет на поточний рік передбачає дефіцит у 310 мільярдів крон. Торік господарювання держави завершилося дефіцитом у 290,7 мільярда крон. Якщо прогноз Станюри справдиться, дефіцит зросте ще на 60 мільярдів крон порівняно з нинішнім планом.

Станюра критикує передусім зміну тенденції: на його думку, в період економічного зростання держава повинна, навпаки, скорочувати структурний дефіцит і створювати резерви на випадок стагнації чи рецесії. Нинішній уряд пояснює зростання витрат необхідністю фінансувати інвестиції — прем'єр Андрей Бабіш раніше заявляв, що без пом'якшення правил бюджетної відповідальності неможливо скласти бюджет, не поставивши під загрозу фінансування охорони здоров'я, соціальної системи та будівництва автомагістралей.

«Все, що збираємо, — проїдаємо»

Пільний вважає серйознішою проблемою не сам розмір боргу, а темпи його зростання та структуру державних витрат. За його словами, ще з часів ковіду більша частина приросту боргу спрямовується скоріше на споживання, ніж на інвестиції.

«Практично все, що ми збираємо, ми проїдаємо», — так Пільний узагальнив свою позицію. Зростаючі обов'язкові витрати, на його думку, залишають дедалі менше простору для реальних пріоритетів держави, і поки ситуація не зміниться, говорити про пріоритети та інвестиції немає сенсу.

Пільний зазначив, що під час оцінки інвестицій не можна враховувати лише вартість самого будівництва — автомагістралі, електростанції та іншу інфраструктуру державі доведеться ще утримувати й оновлювати. Окрім класичної інфраструктури, інвестиціями в майбутнє він назвав також освіту, науку, дослідження та інновації.

Станюра, своєю чергою, відкинув уявлення про те, що держава різко наростила інвестиційні витрати порівняно з минулим — їхня частка тримається приблизно на рівні дев'яти-десяти відсотків бюджету. «Неправда, що ми позичаємо на інвестиції. Ми позичаємо на поточну діяльність, на те, що проїдаємо», — заявив він.

Навіщо державі повний контроль над ČEZ

Критика колишніх міністрів стосувалася не лише бюджету. Обидва зійшлися на думці щодо планів повного переходу енергетичної компанії ČEZ під контроль держави. Наразі Чехія володіє майже 70 відсотками компанії, а нинішній уряд має намір викупити й решту акцій у міноритарних акціонерів — перші кроки до реструктуризації групи вже розпочалися: червневі загальні збори схвалили виокремлення частини невиробничих активів у нову дочірню компанію.

«Яке завдання держава виконає за 100 відсотків акцій, яке не може виконати сьогодні, маючи 70 відсотків?» — запитав Станюра. Він вказав на масштабні інвестиції, які чекають на ČEZ: за його грубою оцінкою, близько 500 мільярдів крон знадобиться на добудову Дукован і приблизно стільки ж — на інші інвестиції компанії в найближчі п'ять-шість років. Зауважимо, що про повну націоналізацію виробничої частини ČEZ говорив і попередній уряд Фіали, в якому Станюра обіймав посаду міністра фінансів.

Схожу позицію висловив і Пільний: за його словами, держава завдяки майже 70-відсотковій частці вже фактично контролює компанію — може вирішувати питання дивідендів і змінювати керівництво. Він відкинув очікування, що повна націоналізація сама собою призведе до здешевлення електроенергії для домогосподарств і підприємств.

«Це точно ніяк не вплине на ціну електрики, це повна дурниця», — заявив Пільний. На його думку, не зміниться і спосіб фінансування нових атомних блоків, а високі витрати не закінчуються на будівництві — експлуатація та модернізація електростанцій потребуватимуть ще десятків мільярдів. «За чий рахунок? Тільки за рахунок тих, кому цю електроенергію продаватимуть. Тобто заплатять компанії і громадяни», — додав він.

Аеропорт як заплатка для бюджету

Скептично обидва ексміністри оцінили й плани часткового продажу празького аеропорту. Прем'єр Бабіш у липні заявляв, що держава може у 2028 році вивести на біржу до 40 відсотків його акцій.

Станюра сказав, що не став би виводити на біржу такий великий пакет акцій без ясного розуміння, хто стане покупцем. На його думку, аеропорт становить стратегічну інфраструктуру, і більше сенсу мав би, наприклад, стратегічний інвестор, зацікавлений у його подальшому розвитку.

Пільний налаштований ще критичніше. На його думку, продаж частини аеропорту може слугувати передусім разовою заплаткою для державного бюджету. «По суті, це не що інше, як підгодувати державний бюджет. Іншої причини я тут просто не бачу», — сказав він. Держава, за його оцінкою, могла б отримати десятки мільярдів крон, але ці гроші могли б бути витрачені за короткий час.

Джерело: seznamzpravy.cz