Гавлічек: епоха збалансованих бюджетів Чехії закінчилася назавжди

Віцепрем'єр і міністр промисловості та торгівлі Чехії Карел Гавлічек заявив, що дефіцит державного бюджету на 2027 рік у розмірі 389 мільярдів крон — це не «шлях до банкрутства», а найпроривніший бюджет із часів революції 1989 року. Опозиція називає такий дефіцит безумством, але, за словами Гавлічека, саме та ж опозиція раніше допустила загальний дефіцит у 1200 мільярдів крон і при цьому маніпулювала цифрами.

Двадцять економістів раніше виступили зі зверненням, у якому зазначили, що за низької інфляції, мінімального безробіття та відсутності фінансової, ковідної чи воєнної кризи таке зростання дефіциту й витрат на обслуговування боргу нічим не виправдане. Гавлічек із цим не погоджується: за його словами, економічне зростання в країні залишається низьким, а сама країна перебуває у виключній міжнародній ситуації — витрати на оборону зросли з приблизно 80 мільярдів крон у 2021 році до майже 200 мільярдів крон сьогодні.

Хаос в оборонних закупівлях

Відповідаючи на запитання, чи розуміють міністр оборони Їржі Зуна, прем'єр Андрей Бабіш чи він сам, скільки реально знадобиться Чехії на безпеку до 2035 року — терміну зобов'язань перед НАТО, — Гавлічек визнав: повної ясності немає і не було. За його словами, закупівлі в минулому велися хаотично, не завжди відповідали планам і концепції НАТО, а частину техніки закуповували за явно завищеними цінами в останній момент.

Одне з головних завдань зараз, за словами віцепрем'єра, — витратити ці 200 мільярдів крон на реально необхідне, а не гнатися за формальними показниками. Він нагадав, що за сучасного характеру війни, коли дрони вартістю в кілька сотень доларів здатні змінювати ситуацію на полі бою, дорогі танки можуть просто простоювати без діла. Поряд із зовнішньою обороною уряд має намір вкладати кошти в енергетичну, промислову та кібербезпеку країни, а також враховувати ризики міграції та можливого приходу ветеранів війни в Україні.

Енергетика, ШІ та гроші на Дукованах

Значні кошти, за словами Гавлічека, спрямовуються не лише на добудову АЕС Дукованах і Темелін та малі модульні реактори, а й на підготовку газових джерел енергії, зміцнення мереж — це ще десятки мільярдів крон щороку. Уряд також затвердив проєкт AI Gigafactory вартістю 100 мільярдів крон, у якому держава візьме участь, щоб зміцнити стійкість країни у сфері штучного інтелекту — зокрема на тлі кризи Volkswagen, здатної серйозно вдарити по чеській автомобільній промисловості.

Пенсії, податки та будівництво без бюрократії

Що стосується пенсійної реформи, Гавлічек підкреслив, що вона не стосується бюджету найближчого року і йдеться про період після 2030 року. Уряд поки зосередився на найвразливішій групі — людях старше 80 років, а тих, хто хоче продовжувати працювати після настання пенсійного віку, планує заохочувати вищими виплатами.

Підвищення податків віцепрем'єр вважає недалекоглядним кроком: за його словами, це може дати бюджету короткострокову перепочинку, але в перспективі п'яти-десяти років вдарить по конкурентоспроможності країни й підштовхне бізнес до переїзду в більш вигідні податкові юрисдикції. Натомість уряд робить ставку на дерегуляцію — зокрема, новий будівельний закон, який запроваджує принцип «одне відомство — одна печатка» і різко скорочує терміни погоджень, а об'єкти площею до 60 квадратних метрів взагалі звільняє від необхідності отримувати дозвіл на будівництво.

Окремо Гавлічек прокоментував викуп державою міноритарних акціонерів виробничої частини ČEZ, назвавши це кроком до енергетичної безпеки: за його словами, усі ризики довгострокових енергетичних контрактів, включно з ядерними та газовими проєктами, зрештою лягають на державу, а не на приватних акціонерів, при цьому саме рішення, як стверджує віцепрем'єр, не потребуватиме жодної крони з бюджету.

Читайте також: Метро Праги: схема та квитки

Джерело: denik.cz