Генеральна інспекція силових структур (GIBS) висунула звинувачення поліцейському, який застрелив під час спецоперації в Празі 47-річного Отакара Шмідта. За даними інспекції, чоловік у момент вистрілу був неозброєний і явно дезорієнтований, а поліцейський прекрасно розумів, що той не становить небезпеки.
Трагедія сталася ввечері 20 серпня минулого року. Після того як поліцейські із застосуванням світлошумових гранат і слізогінного газу увірвалися в квартиру Шмідта на першому поверсі, ослаблений чоловік вистрибнув із вікна — незважаючи на крики інших співробітників ззовні не рухатися. Під час неконтрольованого падіння на газон його наздогнала куля з автоматичної гвинтівки поліцейського Мартіна П. Незважаючи на негайну реанімацію, Шмідт помер.
Ключовим доказом у справі стали записи з камери самого стрільця. «На записі, зробленому самим Мартіном П., беззаперечно видно, що він знав: стріляє по неозброєній, явно дезорієнтованій людині, яка в той момент ні для кого не становила небезпеки, а загроза не була безпосередньою», — йдеться в постанові про порушення кримінальної справи.
Інспекція відкинула версію захисту поліцейського про те, що він боявся за своє життя і думав, що чоловік після падіння нападе за допомогою кинутих ножів. Перед стрибком із вікна Шмідт на прохання переговорників дійсно викидав із квартири ножі й топірці, які збирав. Але, за висновками інспекції, ці ножі на газоні становили небезпеку скоріше для самого падаючого Шмідта, ніж для поліцейських.
«Неконтрольоване падіння з вікна не можна вважати активним опором. Якби Отакар Шмідт після падіння був здатний бігти, з урахуванням задіяних сил і засобів у поліцейських була можливість запобігти втечі», — зазначається в документі. Всю сцену — від стрибка до фатального вистрілу — інспекція оцінює щонайменше в 20 секунд, що, на її думку, давало стрільцю достатньо часу правильно оцінити ситуацію. Дії поліцейського в GIBS назвали «неконтрольованим службовим завзяттям».
Поліцейському Мартіну П. тепер загрожує до 16 років тюрми за умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю зі смертельним наслідком. Коментувати справу він відмовляється, посилаючись на підписку про нерозголошення. Брат загиблого Йосеф Краль повідомив, що очікував порушення справи: «На мою думку, він стріляв даремно», — і додав, що важливу роль у розслідуванні відіграла публічність у ЗМІ — інакше, за його словами, історію «замели б під килим».
З протоколів допитів випливає, що стрільбі передувала низка суперечливих рішень поліції. Перший наряд зумів налагодити контакт зі Шмідтом і переконав його відкласти ніж, яким той хотів собі завдати шкоди. Чоловік попросив, щоб підкріплення прибувало без увімкнених маячків — прохання передали по радіо, однак ті машини, що прибули, увімкнули сирени на повну голосність.
Керівник операції відкликав перших поліцейських, яким Шмідт довіряв, і замінив їх спецпідрозділом. На допиті в GIBS відсторонені співробітники не приховували розчарування: за їхніми словами, якби їм дали більше часу на переговори, чоловік покинув би квартиру добровільно. «Якби ми поговорили з ним ще двадцять хвилин, він би вийшов», — заявив один із поліцейських. Ті, хто прибув пізніше, навпаки, наполягали, що чоловік під впливом наркотиків був непередбачуваним, а застосування спецзасобів і бійців у важкому екіпіруванні відповідало ситуації.
Після загибелі Шмідта районна управа Праги 10 організувала кремацію за державний кошт як соціальні похорони — без відома родичів. Внутрішня перевірка встановила, що чиновники не порушили закон: згідно із законодавством про похоронну справу, муніципалітет зобов'язаний забезпечити поховання протягом 96 годин з моменту повідомлення про смерть, якщо цього не зробила родина.
За даними представника району, про смерть були поінформовані щонайменше двоє близьких людей уже наступного дня. Празька мерія також підтвердила, що всі строки й процедури були дотримані, а влада не зобов'язана з'ясовувати причини, чому тіло ніхто не забрав. Родичі ж наполягають, що весь цей час вважали, що тіло утримують слідчі органи через розслідування і судову експертизу, і чекали офіційного повідомлення від поліції — про те, що лікарня вже видала тіло і запустився 96-годинний відлік, вони не підозрювали.
За даними Поліцейського президіуму, з 2015 по 2024 рік зафіксовано лише один випадок неправомірної стрільби поліцейського — помилкове застосування зброї сталося у 2020 році. При цьому празькі поліцейські мають у розпорядженні 1597 персональних міні-камер, а скільки операцій зі зброєю проходить без запису — керівництво поліції не відстежує.
Джерело: seznamzpravy.cz