Старости південноморавських сіл біля водосховищ Нове-Мліни не заперечують проти наукових пропозицій спустити нижнє з трьох водосховищ системи, яка останніми роками здобула репутацію розсадника цвітіння синьо-зелених водоростей.
Ідею широкого громадського обговорення за участю фахівців підтримує один із прихильників спуску води — еколог-ботанік Віденського університету Крістоф Хітри. До його думки прислухається староста Долніх Вестоніц Ярослава Райхлова з «Вестоницького об'єднання». «Ми з ним і його дружиною співпрацюємо у кількох «зелених» проєктах. Це розумні люди, аж ніяк не екотерористи. У мене не було б проблем зі спуском води. Синьо-зелені водорості з року в рік стають гіршими, це смердюча каша», — так оцінила якість води Райхлова.

За її словами, туристи їдуть у ці місця зовсім не заради водної глади, а за вином та велосипедними маршрутами. З іншою місцевою старостою, Мікачовою, вона погоджується в тому, що неприємний запах відчувається лише безпосередньо біля води, а в самому селі його вже не чути. Вода у водосховищах щороку на кілька тижнів чи місяців зеленіє через цвітіння водоростей.
Обидві старости нагадали, що частина місцевих мешканців свого часу виступала проти будівництва водосховищ, через які у 1970–1980-ті роки поступово були затоплені унікальні заплавні ліси. «Проти цього був навіть наш перший поревереволюційний староста», — розповіла Мікачова. Також згадали про комарів — невід'ємну частину життя поблизу заплавних лісів, які практично зникли після заповнення водосховища.

Водночас самі мешканці сіл майбутнім водосховищ особливо не переймаються. «Якщо я сама не порушу цю тему, ніхто її не обговорює», — зізналася Мікачова. За словами старости Дуяковиц, у його селі обговорення поки що взагалі не було, але, на його думку, ця тема неодмінно найближчим часом вийде на порядок денний.
Водосховища Нове-Мліни були остаточно заповнені у 1989 році та будувалися як захист від повеней і резерв поливної води. Однак другу функцію вони практично не виконують. Хоча система з трьох резервуарів формально є другою за площею водною поверхнею в Чехії, через невелику глибину — максимум близько семи метрів — реальний обсяг накопиченої води порівнянний, наприклад, із водосховищами Вранов чи Далешице.
Читайте також: Метро Праги: схема та квитки
Джерело: ekolist.cz