Проєкт державного бюджету Чехії на 2027 рік передбачає для шкільної освіти 287,9 мільярда крон — хоча ще наприкінці серпня міністр освіти Роберт Плага (за ANO) говорив про 292 мільярди. За оцінкою голови Вчительської платформи Міхала Кадерки, у цьому проєкті не вистачає близько шести мільярдів крон навіть на обов'язкові витрати.
Кадерка, який викладає медіаосвіту, історію та основи суспільствознавства в середній школі, а з травня очолює Вчительську платформу (об'єднує понад 400 активних учителів), заявив, що уряд діє всупереч власним передвиборчим обіцянкам. Рух ANO називав освіту пріоритетом, відкидав скорочення й зобов'язувався наблизити витрати на навчання до середнього рівня країн ОЕСР чи Євросоюзу.
За розрахунками експерта, частка витрат на школи у ВВП країни у 2027 році знову знизиться — приблизно з 3,52% до 3,38%, при цьому економіка та зарплати зростатимуть швидше, ніж фінансування освіти. Тенденція до скорочення відносного фінансування шкіл почалася ще за попереднього уряду, але вчителі сподівалися, що новий кабінет її переламає.
За словами Кадерки, якби влада справді хотіла виконати власні зобов'язання й наблизити Чехію до країн ОЕСР, бюджет міністерства освіти на 2027 рік мав би становити близько 334 мільярдів крон — тобто приблизно на 46 мільярдів більше за нинішній проєкт.
Експерт засумнівався і в обіцянці уряду підняти до 2029 року середню зарплату вчителя до 75 тисяч крон. Щоб вкластися у три роки, зарплати вже наступного року мали б зрости приблизно на 12%, тоді як у планах закладено підвищення лише на 3-4%. За словами Кадерки, досвід показує: коли зарплати зростають, інтерес до професії вчителя збільшується, а коли знижуються — люди починають залишати школи.
Згідно із середньостроковим бюджетним прогнозом міністерства фінансів, витрати на освіту й узагалі поступово знижуватимуться — до 269,6 мільярда крон до 2029 року. Кадерка попередив, що за таким сценарієм відставання шкіл лише посилиться: грошей не вистачатиме не тільки вчителям, а й спеціальним педагогам, психологам та іншим фахівцям, тоді як навантаження на школи зростає — від підтримки дітей з особливими потребами до розв'язання проблем освітньої нерівності.
Окрема проблема, за словами голови Вчительської платформи, — хронічна невизначеність: школам потрібно планувати на роки вперед, але досі не гарантоване фінансування, наприклад, шкільних психологів чи адресної підтримки шкіл із великою часткою учнів із неблагополучних родин.
Кадерка нагадав про низку різких рішень міністра Плаги: відстрочення нової рамкової освітньої програми, розмови про зміну правил відстрочення початку навчання, скасування та повторне запровадження підготовчих класів. Підготовчі класи, наприклад, ще торік депутати, включно з ANO, вирішили скасувати з 2029 року — а тепер їх повертають. На думку експерта, серед учителів панує «вкрай сильна недовіра до держави» саме через такі постійні зміни, а причина — в тому, що «політика робиться в соцмережах» і зводиться до гучних заяв та роликів для TikTok.
Кадерка також прокоментував нещодавню ініціативу заступника міністра фінансів Петра Махи (SPD), який заявив, що скасування дев'ятого класу початкової школи може щорічно економити державі 50 мільярдів крон — ідею публічно підтримали голова Палати депутатів Томіо Окамура та прем'єр Андрей Бабіш, і міністру освіти довелося особисто пояснювати колегам, що це неправда.
«Андрей Бабіш не має абсолютно жодного бачення того, якою має бути освіта, тому що його це взагалі не цікавить», — заявив Кадерка. Він нагадав, що, будучи міністром фінансів, Бабіш стверджував, ніби в країні забагато випускників з атестатом зрілості й не потрібно готувати дітей для «Індустрії 4.0», оскільки йому бракує працівників на птахофабриці. За словами експерта, прем'єр дивиться на освіту очима роботодавця, якому невигідні співробітники з амбіціями, а для системи вкрай небезпечно, коли такі сфери, як освіта, охорона здоров'я чи безпека, оцінюють люди, чия кваліфікація з цими темами ніяк не пов'язана.
Джерело: novinky.cz