Їржі Пецина з Meddi: засновники мають бути трохи божевільними

Їржі Пецина, голова телемедичної групи Meddi, вважає, що справжній засновник має бути «трохи божевільним», але поруч йому потрібна людина, яка не дасть зірватися. Своїм шляхом від велосипедного бізнесу до світової медтех-компанії він поділився на конференції Forbes «Найкраща Чехія» в Карлових Варах.

Уродженцеві Брна немає й п’ятдесяти, а працювати з необхідності йому не доводиться вже двадцять років. Підприємництвом він почав займатися в тринадцять: разом з однокласником відкрив у районі Старий Лісковець майстерню з ремонту велосипедів. За його словами, вже за місяць вони зрозуміли, що заробляють більше, ніж його мама, яка працювала медсестрою.

На зламі тисячоліть Пецина перейшов від велосипедів до автомобілів і збудував мережу автосалонів Eurocar, а 2008 року продав свою частку компанії Wood & Company. Згодом він вкладав гроші в кілька проєктів у США та Європі, а понад десять років тому разом із дружиною Аленою Інгрід Пециною почав розробляти телемедичну платформу Meddi. Вона дає пацієнтам змогу вирішувати питання зі здоров’ям онлайн, без особистого візиту до лікаря.

Початок був важким: «Перші чотири роки розробки ми не виставили жодного рахунку й чули, що це дивно», — згадував підприємець. Попри це сьогодні Meddi має понад дев’ять мільйонів клієнтів по всьому світу, а серед замовників — великі страхові компанії та платіжна система Visa.

Секрет засновника, за словами Пецини, — везіння і частка божевілля: потрібно зануритися в справу, вивчити ринок і не робити все лише заради майбутнього продажу. Але поруч із таким «божевільним» має бути той, хто його скеровує й допомагає довести справи до кінця. За його спостереженням, за успішними компаніями зазвичай стоять чоловік і його партнерка — як у випадку Meddi, де йому допомагає дружина.

Алена Інгрід відповідає за Meddi у шістнадцяти країнах і потрапила до рейтингу Forbes «Найвпливовіші жінки Чехії». «Потрібно, щоб поруч були люди кращі за вас і водночас такі, що твердо стоять на землі», — наголосив Пецина.

Текст: редакція Around Prague