Мартін Воганка — чеський мільярдер і засновник компанії Eurowag, єдиної фірми з чеським корінням, чиї акції наразі торгуються на Лондонській біржі. У свіжому випуску подкасту The Forbes Show бізнесмен підбив підсумки п’яти років публічного існування компанії і пояснив, чому вважає доброчинність не жестом сумління, а розумною інвестицією.
Воганка народився в Мості, а вивів свою компанію на біржу в Лондоні — між цими двома подіями минуло 46 років. Сьогодні він — єдиний чех, чия компанія представлена на LSE; до нього це вдавалося лише засновникам Avast Едуарду Кучері та Павлу Баудішу.
«Я певною мірою цим пишаюся», — каже Воганка, згадуючи, що хотів пройти весь шлях підприємця: від отримання ліцензії на індивідуальну діяльність до виходу на біржу. За його словами, більшість бізнес-кейсів, які розбирають у Гарварді чи Піттсбурзі, закінчуються саме так — «як чеські казки»: якщо не померли, то живуть довго і щасливо, тобто в якийсь момент компанія опиняється на біржі.
Його компанія Eurowag ставить за мету повністю змінити екосистему європейських вантажоперевезень — трансформацію, яку сам засновник порівнює з переходом від кнопкових телефонів до смартфонів або від плівкових фотоапаратів до цифрових. Клієнти Eurowag — міжнародні компанії, які загалом становлять до п’яти відсотків європейського ВВП. На думку Воганки, проблема галузі в тому, що цифровізація досі оминала її стороною.
Компанія об’єднує всі системи, що збирають і аналізують ключові дані про перевезення, на єдиній платформі — тож взаємодія зводиться до зв’язки «водій плюс застосунок», практично без бек-офісу.
Акції Eurowag останнім часом зростають, на початку цього року вони навіть досягли рекордного значення. Однак, за словами Воганки, наслідки Brexit болісно відчуваються в лондонському Сіті: з жовтня 2021 року, коли Eurowag вийшов на біржу, обсяг коштів під управлінням британських інвестфондів постійно знижується. «Місто стискається, і вони чудово це розуміють. Нічого доброго в цьому немає», — зазначає бізнесмен.
Попри те що про бізнес Воганка готовий розповідати годинами, у публічному просторі його частіше знають як філантропа — на доброчинність він уже пожертвував сотні мільйонів крон. Але, за його словами, це не спосіб «заспокоїти сумління», а свідома інвестиція: «Коли допомагаєш іншим, жити стає приємніше. Зростаєте не лише ви, а й оточення. Це неймовірно затягує — найпозитивніший з усіх наркотиків».
Є в цьому і прагматизм: жоден бізнес не існує у вакуумі, переконаний Воганка. Усі ми залежимо від екосистеми, з якої виросли, — від освіти до інфраструктури. Якщо підприємці не дбатимуть про світ навколо, на них може чекати доля капіталістів 1948 року. «У нас було два-три десятиліття відносного спокою, коли можна було зосередитися лише на своїх компаніях. Але сьогодні видно, що зі світом точно не все гаразд, і нам, ймовірно, варто щось із цим робити», — попереджає бізнесмен.