Нові нацпарки в Чехії: де можуть з’явитися заповідні зони

Чеські науковці з Дослідницького інституту Глобал Чейндж склали карту територій, де могли б з’явитися нові національні парки (NP) та охоронювані ландшафтні райони (CHKO). Якщо захистити всі виявлені землі, частка нацпарків зросте з 1,5% до 5,9% площі Чехії, а частка CHKO — з 14,4% до 19,7%. Разом вони охоплять понад чверть країни.

За даними авторів дослідження, придатні місця розташовані насамперед у гірських і лісистих регіонах, уздовж річок і в річкових долинах, а також у різноманітній ландшафтній зоні середніх висот зі строкатою геологією.

Чим цікаві виявлені території

Аналіз підтвердив: чинні національні парки мають винятково високу цінність і набрали найвищий пріоритет серед усіх порівнюваних груп територій. Проте науковці знайшли й чимало інших районів із співмірною цінністю, які сьогодні не мають масштабного територіального захисту, — зазначає головний автор роботи Томаш Яник із відділу просторової екології.

До значущих земель без статусу NP чи CHKO дослідження зараховує, наприклад, Доуповські гори та Середньоморавські Карпати — Хржиби й Ждяницький ліс. Серед інших у списку — Білогір’я, Босковицька височина, Дражанська височина, Бойтице, Чеське Середгір’я, Єштедський район, Краліцький Сніжник, Крушні гори, долина Свратки, Враново-над-Диєю та багато інших. Окремо запропоновано розширити межі наявних парків і CHKO — Шумави, Крконош, Чеської Швейцарії, Ізерських гір, Есеників, Брдів, Бескидів та інших.

Високий пріоритет аналіз показав і там, де про охорону сперечаються давно: Крушні гори (CHKO), ядра чинних CHKO в Кршивоклатсько, Есениках, Ізерських горах і Бескидах (під нацпарки). Дослідження постфактум підтвердило й цінність району Соуток, який у 2025 році вже отримав статус CHKO.

Це не готовий проєкт, а підказка для рішень

Автори наголошують: результати не можна вважати готовим проєктом нової системи охоронюваних територій. Створення NP чи CHKO залежить від способу господарювання, прав власності, потреб місцевих мешканців та інших суспільних і економічних інтересів.

«Наша мета — не сказати, що ці території автоматично мають стати нацпарками чи CHKO. Ми лише показуємо, де за наявними даними зосереджені найвищі природні та ландшафтні цінності. Ця інформація може допомогти прозоро вирішити, куди спрямовувати охорону природи в майбутньому», — пояснив Томаш Яник.

Дослідники також нагадують про значення правильного управління ландшафтом: у багатьох місцях висока природна цінність склалася завдяки багаторічному співіснуванню людини і природи, тож для її збереження може знадобитися й надалі вести традиційне або грамотно налаштоване господарювання.

Навіщо це потрібно

Робота відповідає на Куньмінсько-Монреальську глобальну рамкову програму зі збереження біорізноманіття та Стратегію ЄС у цій сфері: до 2030 року потрібно охороняти щонайменше 30% території. Крім того, європейська стратегія ставить мету суворого захисту 10% земель ЄС. За словами авторів, дослідження показує, як за допомогою просторових даних розширювати охорону не заради «відсотка для галочки», а передусім там, де природні та ландшафтні цінності максимальні.

Around Prague за матеріалами ekolist.cz