Цвинтар у Слані біля Праги: надгробки XVI століття і пам’ятники

Старий цвинтар у місті Слані в Центральночеському краї — це не один, а цілих чотири цвинтарі, що виросли навколо церкви Святої Трійці за понад чотири століття. Тут збереглися надгробки 1584–1585 років, могили чеських легіонерів і бургомістрів, а також міський пам’ятник жертвам Першої світової війни.

Від Голгофи до першого цвинтаря

Попередній цвинтар стояв навколо деканської церкви святого Готарда й був остаточно ліквідований 1818 року: на місці колишньої костниці та старої школи 1820–1822 років збудували нову шкільну будівлю. Про нього нагадують два надгробки з червоного мармуру 1584–1585 років, вмуровані в стіни пресвітерію. Вони належать лицарям із Шимберка та родині Дамешів.

Інші церковні цвинтарі зникли. Так, біля церкви святого Вавринця на Празькому передмісті з 1359 року діяв шпиталь, пізніше міський притулок для бідних. Богослужіння там тривали до 1842 року, потім будівля занепадала, а років за двадцять її продали барону Різе-Сталбургу, який влаштував там вівчарню.

Зрештою ховати стали на місці біля нинішньої церкви Святої Трійці та монастиря босих кармелітів. Раніше там росли виноградники, а місце називали «Голгофа». Міська громада купила ділянку 1575 року, обгородила її муром із напівкруглими нішами, а 1576 року цвинтар урочисто освятили на Трійцю. Сама церква постала як суто протестантська і лише після битви на Білій горі стала католицькою. У ній поховали Катержину Рейхлову з Рейху (1591), місцевого примаса Їржика Войну (1618) та хроніста Даніела Вепржека з родиною.

1655 року поруч заснували францисканський монастир. Він зайняв більшу частину території, тому сьогодні цвинтар виглядає дещо дивно розташованим. Попри це, тут ховали жертв чуми 1626 і 1679 років, холери 1821 і 1823 років та загиблих у наполеонівських війнах 1813–1814 років.

Як цвинтар розрісся до чотирьох

Спочатку це був єдиний комплекс. Після суперечок 1744 року монастир відокремили від цвинтаря муром, збудували будинок гробаря та вхідну браму. Місця бракувало і через місткість, і з гігієнічних міркувань: 1818 року сюди звезли понад 300 возів кісток зі скасованого цвинтаря біля церкви святого Готарда, згодом додалися жертви холери 1832 і 1850 років та австро-прусської війни 1866 року.

Тому в грудні 1866 року (в деяких джерелах — 1867-го) з’явився другий цвинтар, 1888-го — третій, а 1918-го — четвертий (іноді називають 1922 рік, але проєкт старший: виправлений план ухвалила міська рада 19 листопада 1917 року, будував його Вацлав Мюллер, а освятили в День усіх святих 1918 року). З 1881 року поруч розташований також єврейський цвинтар.

Пам’ятники й надгробки

Колишній міський архіваріус Індржих Гулінський у книжці 1928 року про місто Слани та його околиці писав, що на цвинтарях безліч витончених пам’ятників. Найстаріші — ренесансні надгробки родин Маньяс і Баласів 1584 та 1585 років біля огорожі, а також каплиця з кріптою бургомістра Губатки і надгробок родини Брожовських із Православу біля входу на другий цвинтар. Серед цінних робіт він називав рельєф із каррарського мармуру 1864 року на могилі родини Клярнерів і розп’яття роботи Людвіка Вурцла на могилі Кібалів.

Тут поховані також солдати австро-угорської армії, чехословацьких легіонів і учасники Другої світової війни. Найсильніше вражає пам’ятник жертвам Першої світової війни на третьому цвинтарі: поруч лежать 125 солдатів місцевого шпиталю, частина з них — у братській могилі. Його частково відремонтували 2005 року.

На четвертому цвинтарі розташована ділянка чехословацьких легіонерів. Там стоїть пам’ятник полеглим і померлим легіонерам роботи каменотесів Йозефа Пейса та Густава Фріца. Його урочисто відкрили 11 вересня 1932 року, а 2009-го відремонтували. Поруч — Чумний (маріїнський) стовп 1697 року: його переносили з Празького передмістя, і з 1922 року він стоїть тут. Є також ділянка жертв Другої світової війни та бійців Червоної армії, а ще урновий гай за проєктом Еміла Едгара 1929 року.

Декани та курйоз із похороном

Каплицю-усипальницю бургомістра Карла Губатки збудували 1864 року. З 1805 року на цвинтарі ховають і місцевих деканів; першим став Франтішек Боргіаш Клинкачек, хоча фактично мав бути другим. В епоху імператора Йосифа Другого ховати в церквах заборонили, але декана Фелікса Чеха, який помер 5 квітня 1787 року, все одно поклали в деканській церкві святого Готарда. За це тодішнього вікарія Йозефа Авґустіна Гаверліка оштрафували на 20 дукатів, хоча він запевняв, що про заборону нічого не знав.

Гід Around Prague за темою: Гелловін у Чехії: коли відзначають і чому головний день — 2 листопада

Around Prague за матеріалами turistika.cz