У Хамзовій лікарні в Кошумберку відбулося вечірнє прощання з ботаніком Вацлавом Ветвичкою, багаторічним директором Празького ботанічного саду. Він помер 29 липня у віці 88 років. Як розповідає Novinky, у переповненому залі павільйону К лунали спогади, а не жалобні промови.
З лікарнею Ветвичка співпрацював з 1998 року, часто приїздив сюди й багато допомагав із садінням дерев у місцевому відомому дендрарії. З Кошумберком і роботою в його дендрарії він був пов’язаний 25 років і тут же помер. Навіть незадовго до смерті він радив, що і де саджати: парк він пам’ятав майже фотографічно й знав, які кущі та дерева «дружать» між собою.
Тепер про нього нагадують куточок із робочим столом і кріслом, а також цитата й портрет на фасаді одного з павільйонів: «Рослини не потребують нас. Це ми потребуємо їх».
Директор лікарні Вацлав Волейник розповів, що звертався до ботаніка на «ви», але титул «доктор» Ветвичка відкинув одразу. «Він став просто нашим Вацлавом», — сказав Волейник. Сам же Ветвичка залюбки вигадував співрозмовникам незвичні звертання. Співачка Яна Ріхтерова, яка виступала з ним в одній програмі (вона грала на гітарі та співала, він читав свої фейлетони), згадала: «Вацлав називав мене „Ваша світлість“, тому я мусила приїхати».
За її словами, ботанік любив пісні про їжу, а ще більше — качку. Коли вона виклала в соцмережі останнє спільне фото з повідомленням про його смерть, під ним з’явилося 600 коментарів, і жоден із них, за словами Ріхтерової, не був негативним. Її мама сказала про нього так: Вацлав Ветвичка — «скоріше дерево, ніж людина».
Волейник додав, що ботанік поділяв із ним любов до пісень Гани Гегерової та до рослини календули, а його ідеї щодо облаштування парку не відкидав. Тому в залі пролунала відома пісня шансоньє «Жити і дати жити». Гегерова народилася на День дерев, і Ветвичка з художником Мартіном Патржичним колись запросили її на оголошення свята Дня дерев і деревини.
Around Prague за матеріалами novinky.cz