Держборг ЄС зріс до 82,9% ВВП — Чехія одна з небагатьох винятків зі зниженням

Державний борг Європейського Союзу в першому кварталі 2026 року досяг 82,9% ВВП, збільшившись як порівняно з попереднім кварталом, так і в річному вираженні. Про це повідомляє європейське статистичне агентство Eurostat. Натомість борг Чехії, навпаки, знизився — до 44,1% ВВП, хоча в річному порівнянні показник усе ж зріс.

Загальний державний борг країн ЄС у першому кварталі перевищив 15,704 трильйона євро (379,6 трильйона крон) — проти понад 15,377 трильйона євро наприкінці минулого року. Борг Чехії за той самий період зріс до позначки понад 3,827 трильйона крон із понад 3,786 трильйона крон наприкінці попереднього кварталу, зазначає Eurostat. Йдеться про сукупну суму, яку заборгували держава та всі публічні інституції.

Попри зростання абсолютної суми боргу Чехії, відносний показник до ВВП дещо знизився — це означає, що економіка зростала швидше, ніж борг. Рік тому, наприкінці першого кварталу 2025-го, заборгованість Чехії становила 43,3% ВВП (понад 3,535 трильйона крон), а вся єврозона мала показник у 81,4% ВВП при загальному боргу понад 14,827 трильйона євро.

Лідером за рівнем держборгу в ЄС, як і раніше, залишається Греція — 143,5% ВВП. За нею йдуть Італія (138,9%), Франція (117,6%), Бельгія (109,1%) та Іспанія (101,6%). Найнижчий борг зберігає Естонія (25,2%), далі йдуть Данія (26,8%), Болгарія (28,5%) та Люксембург (29,2%).

У 17 країнах ЄС борг за квартал зріс, у дев'яти — знизився, в одній залишився без змін. Найсильніше показник збільшився в Угорщині, Литві та Люксембурзі, а найбільше знизився у Греції, Болгарії та Нідерландах. Що стосується Чехії, у супровідному тексті Eurostat зазначено, що показник не змінився порівняно з попереднім кварталом, хоча в таблиці наведено інші цифри. У річному порівнянні борг зріс у 19 країнах і знизився в решті восьми.

Борг країн єврозони на кінець першого кварталу становив 88,9% ВВП, збільшившись і порівняно з попереднім кварталом, і в річному вираженні.

Eurostat також опублікував дані про дефіцит державних фінансів. Загалом по ЄС дефіцит у першому кварталі знизився до 3,1% ВВП із 3,4% наприкінці четвертого кварталу минулого року, але залишився вищим за торішній рівень у 2,9%. У Чехії дефіцит, навпаки, зріс — до 2,3% ВВП із 2,2% наприкінці минулого року; рік тому показник також становив 2,2%.

Історичний екскурс: за всю новітню історію Чехії, починаючи з 1993 року, найнижчий рівень боргу фіксувався до 2000 року — тоді він не перевищував 15% ВВП, за урядів Вацлава Клауса, а потім Йозефа Тошовського. З 1999 по 2013 рік борг постійно зростав і перевищив 40% ВВП — у цей час при владі змінювали одне одного прем'єри Мілош Земан, Владімір Шпідла, Станіслав Гросс та Їржі Пароубек від соціал-демократів, потім Мірек Тополанек та Петр Нечас від громадянських демократів, а також безпартійні Ян Фішер та Їржі Руснок. Після цього і аж до пандемії covid-19 борг скорочувався — у 2019 році він опустився нижче 30% ВВП за прем'єрів Богуслава Соботки та Андрея Бабіша.

З початком пандемії у 2020 році борг різко зріс — не лише в Чехії, а й по всій Європі. У перший ковідний рік показник Чехії перевищив 37% ВВП і продовжував зростати в наступні роки вже за прем'єра Петра Фіали. На кінець 2025 року, за даними Eurostat, держборг Чехії досяг 44,2% ВВП.

Згідно з бюджетними правилами ЄС, відомими як Пакт стабільності та зростання, загальний рівень держборгу має залишатися нижче 60% ВВП, а дефіцит бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП. Через наслідки пандемії та необхідність додаткового фінансування дію цих правил було призупинено аж до 2024 року.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz