Один із найбільших китайських автовиробників може збудувати завод у Чехії протягом найближчих трьох–семи років, вважає Зденек Душек, експерт з автопромисловості та партнер консалтингової компанії EY. Китайські концерни шукають в Європі майданчики для заводів, а Чехія, за його словами, може опинитися в їхньому полі зору.
Чеський автопром тісно пов’язаний із концерном Volkswagen, який проводить програму економії й дедалі частіше натякає, що скорочення не обійдуть і млада-болеславську Škoda. Уже зараз економію відчувають невеликі постачальники, насамперед ті, що залежать від двигунів внутрішнього згоряння: європейці дедалі активніше обирають електромобілі.
«Золота ера впевненості, передбачуваних поставок, чітких закупівель і зрозумілих декларацій автовиробників закінчилася», — вважає Душек, який був гостем подкасту.
Поки Volkswagen економить за всіма напрямами, а Mercedes-Benz заморозив усі інвестиції в Німеччині, інші гравці лише починають розширюватися. Багато китайських автовиробників підшукують в Європі місце для заводів, які випускатимуть машини для місцевого ринку.
«Якби мені довелося триматися парі, причому, можливо, трохи сміливо, то Чехія в горизонті трьох–п’яти, максимум семи років може опинитися в полі зору однієї з найбільших і найуспішніших китайських автокомпаній», — припускає Душек.
Досі китайські виробники робили ставку насамперед на Іспанію та певною мірою на Угорщину. Але закінчення правління Віктора Орбана може змінити стосунки Будапешта з Пекіном, а отже, і долю майбутніх китайських інвестицій. «Політична ситуація в Угорщині скоріше грає на руку іншим країнам Центральної Європи. Іспанія, безумовно, буде надзвичайно цікава для китайських інвесторів, але в неї немає нескінченного потенціалу», — каже експерт.
Багато китайських компаній уже оголосили про плани будувати заводи в Європі, інші поки лише розмірковують. Серед останніх — концерн Chery, якому належать марки Omoda і Jaecoo, а також Great Wall Motors, що володіє в Чехії постачальником Nobo Auto в Боршові-над-Влтавою.
На думку Душека, ключове питання в тому, чи обмежиться потенційний інвестор лише заводом, чи розмістить у країні й інші ланки ланцюга постачання. «Якщо це вдасться, то, думаю, нам варто бути до цього відкритими, бо це може допомогти багатьом гравцям по всьому ланцюгу створення вартості», — сказав він і послався на позитивний досвід заводу Hyundai в Ношовіце.
Чеська філія EY разом із німецькими колегами нещодавно підготувала дослідження для Європейської асоціації автовиробників (ACEA). Воно не стосувалося проблем окремих компаній, а шукало пріоритети, на яких Європі варто зосередити допомогу автопромисловості.
«Європа має змиритися з тим, що європейські автовиробники не можуть робити все самі», — коментує висновки Душек. У низці галузей лідирують інші регіони, насамперед Китай зі своїм досвідом у технологіях для електромобілів. ЄС, на його думку, варто домагатися того, щоб частина ланцюга постачання китайських автоконцернів розташовувалася на його території.
Дослідження виокремило чотири сфери, де залежність від неєвропейських країн особливо висока:
Це залежність від Тайваню в частині напівпровідників, протекціонізм азійського регіону (не лише Китаю), сировинна залежність від півдня Африки та геополітична й торговельно-політична ситуація в Північній Америці.
Євросоюз хоче підвищити самодостатність промисловості новою ініціативою «Made in EU», яка має давати перевагу автомобілям, у яких 70 відсотків вартості компонентів припадає на Європу. Як не парадоксально, виграти від цього принципу можуть і китайські автовиробники, якщо поруч із їхніми заводами в ЄС оселяться й постачальники. Таке рішення насамперед створить робочі місця, але не обов’язково врятує європейських виробників.
«Ідея Made in Europe цікава і точно непогана. Але було б чудово, якби європейські регулятори та політики домовилися з автопромом про те, що ще має статися, щоб і в 2035 році він залишався джерелом не лише додаткової вартості, а й робочих місць і тим, чим Європа може пишатися», — підсумовує Душек.
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz