Уряд Німеччини опрацьовує законопроєкт, за яким у разі офіційного оголошення нестачі газу в роботу повернуться резервні вугільні та нафтові електростанції. Мета — скоротити витрати природного газу на виробництво електроенергії, щоб його більше залишилося домогосподарствам і промисловості. Про це повідомила німецька газета Handelsblatt, яка отримала текст проєкту; документ поки що обговорюється всередині уряду.
«Німеччина в крайній скруті стає на шлях, яким нині йдуть азійські країни. Усі вугільні потужності там працюють на повну», — заявив аналітик компанії ENA Іржі Гавор. За його словами, німцям навіть зручно, що вони, на відміну від атомних, не встигли закрити всі вугільні станції.
Вимога стосуватиметься вугільних і нафтових станцій так званого мережевого резерву: вони зазвичай не постачають електрику на ринок, але готові допомогти стабілізувати систему. До переліку ввійдуть і деякі блоки, які мають бути зупинені у 2026 та 2027 роках у межах відмови від вугілля.
Оператори вугільних станцій будуть зобов’язані зберігати паливо на 30 днів роботи на повну потужність, нафтових — на десять днів. Обидва терміни ще можуть змінитися. Станції підключать лише тоді, коли уряд офіційно оголосить дефіцит газу. Закон має діяти лише до 31 березня 2028 року, щоб вугілля й нафта не повернулися на звичайний ринок назавжди. Гавор вважає призупинення кліматичного курсу розумним: за загрози для енергетики й економіки це вищий пріоритет.
Німеччина увійшла в опалювальний сезон з історичним мінімумом запасів. Станом на 1 листопада підземні сховища були заповнені приблизно на 61 відсоток за законної вимоги в 70 відсотків, а в четвер — уже менш ніж на 58 відсотків.
Газові організації Німеччини зазначають, що за звичайної зими постачань має вистачити. Але якщо повторяться аномальні морози 2010 року, то, за моделлю ініціативи INES, із січня по березень можливі перебої. У найгіршому разі за один місяць Німеччині може не вистачити до 6,6 терават-години газу, що приблизно відповідає середній місячній потребі всієї Чехії.
Плани з вугіллям з’явилися через три роки після остаточної відмови Німеччини від атомної енергетики. На початку 2011 року в країні працювали сімнадцять ядерних блоків загальною потужністю понад 20 гігават, що дорівнює десяти АЕС Темелін, і вони давали близько чверті вироблення електрики.
Після аварії на японській Фукусімі в березні 2011 року уряд Ангели Меркель вирішив прискорити відмову від атома. Вісім блоків потужністю близько 8300 мегават закрили одразу, решту дев’ять зупиняли поступово. Останні три реактори — Isar 2, Emsland і Neckarwestheim 2 — припинили роботу 15 квітня 2023 року; їхня загальна чиста потужність становила 4055 мегават, приблизно вдвічі більше за Темелін. Спочатку вони мали зупинитися наприкінці 2022 року, але через енергетичну кризу після нападу Росії на Україну термін продовжили на три з половиною місяці.
Схожий кризовий крок Берлін уже робив у 2022 році, коли Росія різко скоротила постачання газу до Європи: тоді тимчасово повернули в роботу понад десяток вугільних електростанцій та інших резервних блоків. Надзвичайні правила закінчилися в березні 2024 року.
Around Prague за матеріалами novinky.cz