З початку 2026 року кілька цукрових заводів Європи оголосили про зупинку виробництва: ціни на цукор опустилися настільки, що не покривають витрат. Найбільша цукрова група Чехії Tereos TTD цього року різко скоротила інвестиції, а її голова Мартін Коларж попереджає: якщо ціни не зростуть, хвиля закриттів триватиме.
За словами Коларжа, після скасування цукрових квот у 2017 році в Європі вже закрилося 23 заводи — це п’ята частина всіх виробничих потужностей континенту. Чехія залишається великим експортером цукру, а Tereos TTD забезпечує понад половину вітчизняного виробництва.
Після завершення на початку лютого цього сезону виробництво остаточно зупинив завод у словацькому Тренчянське-Теплому, що належить групі Nordzucker. Компанія пояснила закриття складними ринковими умовами та довгостроковим падінням рентабельності виробництва бурякового цукру.
За даними Європейської комісії, оптова ціна цукру за два роки впала з 844 до 510 євро за тонну (дані на березень 2026 року). На ринок тиснуть великі запаси після врожайних років і зниження споживання цукру в Європі — люди переходять на здоровіше харчування. Nordzucker також закриє на початку 2027 року данський завод у Накскові, припинить рафінування сирого цукру на фінському підприємстві в Порккалі та зупинить завод у британському Кантлі.
Після закриття минулого року заводу в Грушованах-над-Євішовкою (група Agrana) у Чехії залишається шість цукрових заводів. Звітність показує, що проблеми енергоємної галузі цього року посилюються: дорожчає газ — ключовий виробничий ресурс, а також цукровий буряк через гірший урожай. Завод Врбатки у Простейовському районі показав за минулий рік збиток 22,6 мільйона крон.
Найбільша цукрова компанія країни, Tereos TTD, що володіє заводами в Добровиці та Чеському Межиржичі, за рік втратила в обороті — виторг впав із 9,02 до 7,97 мільярда крон. Чистий прибуток знизився з 447 до 209 мільйонів крон, тобто більш ніж удвічі. «На цей рік ми планували вкласти сотні мільйонів крон інвестицій, але нинішній нестабільний, критичний час логічно змушує нас пригальмувати інвестиції», — заявив голова TTD. Понад 62% компанії належить французькій групі Tereos, понад 35% — німецькому Nordzucker, решта — міноритарним акціонерам.
За словами Коларжа, низькі ціни стосуються не лише оптового ринку, а й торговельних мереж: «Сьогодні цукор продається за акціями на рівні 1995 року», — каже він. Нечесною конкуренцією він вважає суперництво європейських виробників з імпортом із країн, де фермери та промисловість не мають таких самих вимог, як підприємства Євросоюзу.
Ще нещодавно компанія активно інвестувала: у господарському 2023/2024 році Tereos TTD заробила чистий прибуток у 1,2 мільярда крон, побудувала нову дифузійну вежу та цукровий силос у Добровиці, а в Чеському Межиржичі відкрила нову газову котельню. За словами Коларжа, ці інвестиції знизили споживання газу приблизно на 10%.
Але значну частину газу компанія досі купує за ринковими цінами, які за рік зросли з 30 до 70 євро за МВт·год. «Зараз нас турбують ціни на електроенергію, газ і паливо. Йдеться справді про сотні мільйонів крон, які ми цього року заплатимо додатково», — розповів Коларж.
Окрім енергії, на економіку виробництва цукру та спирту сильно впливає ситуація в сільському господарстві. Посівні площі цукрового буряку цього року становлять трохи більше 1,2 мільйона гектарів — це мінімум майже за сорок років. Уже минулого року площі посівів у Євросоюзі скоротилися майже на 10%, а цього року додалася посуха: врожайність буряку впала приблизно на 20%.
На думку Коларжа, через це в Європі почнуть витрачати надлишкові запаси, і ціна на цукор може почати зростати. «Ситуація повністю розвернулася порівняно з минулим роком — почнуть споживати старі запаси минулого сезону, і знову запрацює економіка попиту і пропозиції», — зазначив він. Європейська комісія очікує, що виробництво цукру в Європі в сезоні 2026/27 впаде приблизно з 16,6 до 13,4 мільйона тонн.
У Tereos TTD добре йдуть справи з біоетанолом: за словами Коларжа, цього року на нього дуже високий попит з боку нафтопереробних заводів — через високі ціни на бензин їм вигідно замінювати його біоетанолом якомога активніше. Компанія вже впирається в межу виробничих потужностей: «Зараз ми не здатні виробляти більше, ніж уже зобов’язалися», — каже він.
Протилежна картина — зі спиртом для лікерної промисловості: за словами Коларжа, збут за останні чотири роки впав приблизно на 35%, і зростання поставок для косметичної та фармацевтичної промисловості цей провал не покрило. Саме слабкий попит, за його словами, змусив Tereos закрити у 2024 році спиртовий завод у Коліні. Ще один ризик він бачить в угоді ЄС із Mercosur, яка поступово відкриває квоти на імпорт етанолу з Південної Америки — для виробництва спирту Коларж називає цю угоду «по суті згубною».
Джерело: seznamzpravy.cz