Екстремальне літо коштувало Європі сотень мільярдів євро та десятків тисяч життів

Аномально спекотне й засушливе літо обернулося для Європи гуманітарною та фінансовою катастрофою: за попередніми оцінками, через спеку, пожежі та засуху на континенті загинули десятки тисяч людей, а сотні тисяч були змушені покинути свої домівки.

Міністерка екологічного переходу Франції Монік Барбю оцінила загальні збитки країни від літньої спеки у 10-15 мільярдів євро — це близько 0,5% ВВП Франції. За її словами, йдеться лише про безпосередні витрати, включно з втратою житла та доходів, і в найближчі роки видатки зростатимуть, якщо уряди не вживуть заходів для пом'якшення наслідків зміни клімату.

Спека дійшла туди, де її не чекали

«Це літо, мабуть, ще наочніше, ніж попередні, показало, з яким ризиком ми стикаємося», — заявив в інтерв'ю директор відділу зміни клімату кліматичної служби Європейського Союзу Copernicus Карло Буонтемпо. За його словами, справа не лише в масштабі спеки чи силі пожеж: екстремальна погода охопила регіони, які раніше взагалі не вважалися вразливими — лісові пожежі в Бельгії, хвиля спеки у Великій Британії, засуха, що охопила понад половину континенту.

При цьому, як зазначають зарубіжні ЗМІ, попри дедалі частіші кліматичні катастрофи, тема адаптації до зміни клімату досі залишається на периферії політичного порядку денного. Показовий приклад — президентська кампанія у Франції, де літо ознаменувалося масштабними пожежами, засухою на річці Луарі та виснажливою спекою, однак більшість кандидатів цю тему обходять. Винятком став лівий політик Жан-Люк Меланшон, який прямо заявив про кліматичну кризу та необхідність змінювати спосіб життя, виробництво й торгівлю — ця позиція приносить йому очки серед молодих виборців.

Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес закликав до загальноєвропейської співпраці з цього питання: «Заперечення — це найгірше паливо», — заявив він, наголосивши на необхідності широкої політичної згоди щодо адаптації до кліматичних змін.

Хто оплатить кліматичний рахунок

За даними Європейського агентства з довкілля, екстремальні погодні явища завдали Європейському Союзу збитків на 822 мільярди євро за період з 1980 по 2024 рік, причому чверть цієї суми припала лише на останні чотири роки спостережень.

«Проблема в тому, що такі катастрофи трапляються все частіше», — заявив агентству Reuters керівник відділу рейтингів країн Західної Європи в Fitch Федеріко Баррига-Салазар. За його словами, боротьба зі стихійними лихами перетворюється з разової статті бюджету на регулярну й постійну статтю витрат.

Кліматичні витрати все сильніше тиснуть на й без того напружені бюджети європейських країн, які вже зростають через видатки на оборону та старіння населення. «Політики вже давно розуміють, що кожен фунт, витрачений на кліматичні заходи, — це фунт, який не можна спрямувати на соціальний захист, освіту, охорону здоров'я чи оборону», — вважає професор політичної економії університету Глазго Патрік Байєр.

Особливо гостро цю бюджетну дилему нині переживає Франція: державний борг країни досяг 3,5 трильйона євро, перевищивши ліміти Європейського Союзу, при цьому влада зобов'язалася збільшити оборонні витрати й пообіцяла не підвищувати податки, а на адаптацію до клімату все одно потрібні гроші. «Будьмо чесними — нам потрібні мільярди», — заявила депутатка Софі Панонакль, яка представляє район Аркашонської затоки, що сильно постраждав від нинішніх пожеж.

Байєр також зазначає, що ухваленню кліматичних заходів заважає зростання впливу крайніх правих сил, особливо помітне у Франції, де перед президентськими виборами лідирує Марін Ле Пен. Однак, на думку кліматолога Буонтемпо, минуле літо, яке європейці відчули на власному досвіді, може змінити ситуацію. «Ми наближаємося до моменту, коли наслідки наших дій почнуть безпосередньо й відчутно стосуватися кожного з нас. І, думаю, саме тоді настане момент розплати. Ми не так уже далекі від нього — можливо, частину його ми вже пережили цього літа», — підсумовує він.

Джерело: seznamzpravy.cz