Гляціолог попереджає: катастрофа, як у Непалі, загрожує і Європі

Величезна маса води, каміння та уламків льоду зруйнувала вузьку долину річки Трішулі на кордоні Непалу й Тибету — рівень води піднявся майже на дев'ять метрів лише за півгодини. Дороги та будинки знищені, відключені електрика, телефонний зв'язок та інтернет. За словами гляціолога Яна Кавана з Географічного інституту природничого факультету Університету імені Масарика в Брно, подібна катастрофа може статися і в Європі.

Що сталося в Непалі

«Це була своєрідна льодяна каша — фактично каменево-снігова лавина», — описує Кавана те, що сталося. За його словами, маса, що неслася, штовхала перед собою воду вздовж долини, а за першою хвилею пішов потік грязі, каміння та тануча льоду. Обвал перегородив основну долину і створив нестабільну природну дамбу — за нею вже накопичується вода з сусідніх потоків, що загрожує проривом та новою, можливо, ще руйнівнішою хвилею.

Швейцарський прецедент

Обвал частини льодовика чи гірського схилу з подальшим паводком — ризик не лише для Гімалаїв. У травні минулого року подібна катастрофа сталася у швейцарському селі Блаттен: маса породи та льоду, що обвалилася з гори, буквально поховала альпійське селище, а завал перегородив річку й утворив озеро. Різниця в тому, що місцева влада встигла своєчасно евакуювати мешканців, на відміну від Непалу.

Імовірність відриву частини льодовика залежить насамперед від рельєфу — особливо небезпечні місця, де льодовик проходить різкий перепад місцевості: там лід деформується і стає менш стійким. «У Швейцарії все виглядало дуже схоже, процес по суті той самий», — зазначає Кавана. Аналогічну небезпеку становлять нестійкі скельні масиви над деякими норвезькими фіордами: їхнє обвалення у воду здатне спричинити хвилю, подібну до цунамі.

При цьому масштаб потенційної катастрофи в європейських горах менший, ніж у Гімалаях. «Непал — на порядок екстремальніше середовище, гори та льодовики там значно більші, і їх величезна кількість», — пояснює експерт. За його словами, обширні та важкодоступні території неможливо повністю контролювати ні персоналом, ні технікою, як це робиться в Європі, де використовуються регулярна супутникова зйомка, автоматичний аналіз змін поверхні, сейсмічні датчики та карти лавинонебезпечних зон. Саме завдяки цьому фахівці у Швейцарії знали про нестабільність схилу біля Блаттена за декілька років і встигли врятувати мешканців.

Як тануча льод прискорює обвали

На стійкість льодовиків впливають кліматичні умови. У аномально теплу погоду, яка стає дедалі частішою, між льодовиком та скельною основою накопичується більше талої води. «Вода діє як змазка — льодовик легше сковзає і, відповідно, легше відривається», — пояснює Кавана. Тому подібні обвали ймовірніші влітку: взимку льодовик міцніше примерзає до основи й рухається повільніше.

Точний механізм обвалу в Непалі досі не встановлено, і, можливо, ніколи не буде визначений однозначно. Кліматолог Алеш Фарда з Інституту дослідження глобальних змін Академії наук Чехії — CzechGlobe — зауважує: «Вищі температури могли вплинути на швидкість руху льоду та його центр ваги. Тала вода могла проникнути в основу, дестабілізувати схил і сприяти сходу льодовика та породи. Гіпотеза про те, що катастрофі сприяло потепління через зміну клімату, актуальна, і ми продовжимо її перевіряти».

Окрему роль відіграє танення вічної мерзлоти в оточуючих скельних масивах — лід у тріщинах довго скріплював породу, а в міру його танення скелі втрачають опору, і з них можуть вириватися камені та цілі блоки. Зміни у високогірному рельєфі фіксують і чеські альпіністи. Голова Чеського альпіністського союзу Ян Блоудек зазначає: «Через потепління звільняється більше каменів, які раніше утримував лід нагорі. Рельєф стає більш рихлим, і камені падають як під час руху людей, так і самі по собі».

Відступ льодовиків добре помітний, наприклад, у масиві Монблану — найвищої гори Західної Європи, де на шляху до деяких гірських хижок нестачу десятків та сотень метрів льоду доводиться компенсувати сходами, які постійно подовжують і переносять. Схожу картину спостерігав відомий альпініст Радек Ярош на північній стіні перуанського Уаскарана: там, де раніше був суцільний лід, тепер відкрилася гладка скеля. У самому Непалі, що постраждав від катастрофи, основний альпіністський сезон починається лише восени, і, за словами Блоудека, наразі інформації про чеські експедиції в зоні лиха немає.

Читайте також: Метро Праги: схема та квитки

Джерело: seznamzpravy.cz