Історія зриву постачання мінометних боєприпасів для України на суму близько мільярда крон має празькі сліди: частину грошей було знято готівкою в Празі. Ключову роль, як випливає з матеріалів справи, відіграв українець Олексій Хорошаєв, який із чеського СІЗО бореться проти видачі на батьківщину.
До війни Хорошаєв був високопосадовим менеджером української державної компанії з торгівлі зброєю. Після початку війни він, уже як приватна особа, із Чехії шукав військове спорядження для України. Раніше його замовлення на бронежилети та шоломи вартістю понад 300 мільйонів крон провалилося: більша частина з 17 тисяч комплектів так і не дійшла.
Восени 2022 року Хорошаєв приніс до невеликої словацької фірми Sevotech замовлення українського Міноборони на 100 тисяч мінометних мін. За словами власника фірми Яна Ходермарського, угоду від початку до кінця вів саме він, а сам мав отримати майже половину компанії. Вартість замовлення в перерахунку склала 855 мільйонів крон. Наприкінці 2022 року Міноборони України перерахувало гроші наперед молодій фірмі Lviv Arsenal, не побачивши жодної міни.
Значна частина коштів, за підозрою української поліції, загубилася в складному ланцюжку комісій і компаній. Гроші йшли через Sevotech до Чехії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, Словенії й Болгарії. До України дійшла лише мала частина: 3 тисячі мін.
В Україні перед судом стоять п'ятеро обвинувачених — двоє чиновників Міноборони та представники Lviv Arsenal. Процес триває вже рік, їм загрожує від 7 до 12 років ув'язнення. Хорошаєва серед них немає: чеська поліція затримала його у вересні 2024 року на прохання України за підозрою в розтраті й організації закордонної частини схеми. Видачі він уникає, попросивши в Чехії притулку.
Представник СБУ підтвердив виданню, що справу розкрили в 2024 році, а переслідування ведеться щодо семи осіб. Двох, одного з яких іноземця, оголошено в міжнародний розшук. Хорошаєв, за словами його адвоката, провину заперечує, а відповідальність за гроші покладає на хорватських партнерів.
У свідченнях чеській поліції в лютому Хорошаєв розповів, що звернувся до знайомого — хорватського зброяра Звонка Зубака з WDG. Хорватський завод Elmech мав стати початковим постачальником, але розірвав контракт, не дочекавшись грошей. Постачанням зайнявся син Зубака Матіас та його нова фірма WDG Promet. У грудні 2022 року Sevotech переказав їй 11,3 мільйона євро (близько 276 мільйонів крон).
Приблизно половину — близько 138 мільйонів крон — у наступні місяці готівкою знімали з рахунків WDG Promet у празькій кредитній кооперації PDZ. Хто саме, учасники сперечаються: Зубак каже, що його підписи підроблено, а колишній касир кооперації стверджує, що це був він. Чеський національний банк позбавив PDZ ліцензії наприкінці 2024 року, виявивши серйозні порушення, зокрема недостатній захист від відмивання грошей.
Друга половина, за версією українських і боснійських слідчих, пішла до Боснії та Герцеговини: 5,5 мільйона євро (близько 133 мільйонів крон) пішли на купівлю збанкрутілого заводу Vitezit. У вересні перед місцевим судом постав другий син Зубака Томислав — йому загрожує до десяти років за відмивання грошей і незаконне зберігання зброї. Україна оголосила міжнародний розшук і Матіаса Зубака; сам він заявляє, що нічого не вчиняв.
Суд в Україні зобов'язав Lviv Arsenal повернути аванс; разом із санкціями це майже мільярд крон. Скільки грошей отримало назад Міноборони, неясно. Майже 100 тисяч мін в Україні досі бракує.
Around Prague за матеріалами novinky.cz