Українець Олексій Хорошаєв, якого Київ вважає членом організованої групи, через яку Україна могла втратити майже мільярд крон на оборонних поставках, понад два роки сидить у празькій в’язниці Панкрац і подав у Чехії клопотання про притулок. Про це повідомив його адвокат Леонід Кушнаренко: «Процедура триває в міністерстві внутрішніх справ. Якщо нам відмовлять, подамо позов до суду».
Хто насправді винен у провалі поставок, сьогодні з’ясовують слідчі та суди одразу чотирьох країн — України, Чехії, Словаччини та Боснії і Герцеговини. Цією справою цікавилися й спецслужби: чеські, українські та американські. Україна поки безуспішно вимагає видати Хорошаєва, а сам він відкидає будь-яку провину.
До війни він обіймав високу посаду в українській державній компанії Progress, що торгувала зброєю за кордоном, — був заступником директора. Добре розбирався в міжнародному оборонному бізнесі та знав багатьох зброярів.
Російське вторгнення в лютому 2022 року застало його в Словаччині. За допомогою чеських і словацьких знайомих він вивіз родину з Києва, звільнився й залишився в Словаччині. Допомогло йому подружжя Катержина та Мартін Харінг: вони перевезли його до Копршивниці на півночі Моравії.
Харінгова — чеська підприємиця, віцепрезидентка європейського відділення всесвітньої асоціації жінок-підприємиць FCEM. У дев’яності роки вона вивчилася в Росії на фахівчиню з міжнародної торгівлі, а потім до 2001 року працювала в економічному відділі посольства Чехії в Москві. Зброярів знала за виставками та ярмарками, які організовувала. Хорошаєву вона допомогла знайти квартиру, оформити все потрібне для перебування, а спочатку позичала гроші й машину, на якій він їздив Європою в пошуках поставок для України.
«Спочатку він був вдячний. Я навіть давала йому свою платіжну картку. Тоді він сказав, що зателефонував приятель і терміново потрібна поставка 17 тисяч бронежилетів і касок. Було складно, ціни швидко росли, нічого не було», — згадує вона.
Для угоди потрібна була фірма з ліцензією на торгівлю військовим матеріалом. Обрали словацьку зброярську компанію Sevotech, що належала Яну Ходермарському: невелику, але з репутацією. Подружжя Харінг ненадовго входило до її наглядової ради. Вартість контракту на жилети склала 302 мільйони крон. Як винагороду за таке велике замовлення Ходермарський згодом віддав Хорошаєву 49 відсотків фірми.
За словами Ходермарського, Хорошаєв обрав і другого словацького партнера — MTC Slovakia, яка заявила, що товар лежить на складі й буде поставлений за 45 днів. Договір підписали в травні 2022 року, українські гроші відправили, але весь товар в Україну так і не надійшов: із 17 тисяч комплектів MTC Slovakia поставила лише дві з половиною тисячі. Ходермарський почувається обманутим і боїться, що доведеться повертати гроші, які, за його словами, у нього не залишалися. Фірма згодом позбулася ліцензії.
Гроші пішли ланцюжком компаній. За експортною ліцензією MTC мала купити товар у Китаї в місцевого виробника, однак словацька поліція перевіряє, чи не опинилися гроші в Об’єднаних Арабських Еміратах: за місяць після підписання договору фірма відправила туди черговому посереднику майже три мільйони євро, близько 71 мільйона крон. Власник MTC Slovakia Норберт Гавалец, який давно живе у Великій Британії, подав до поліції заяву на постачальника товару. Від коментарів він відмовився через кримінальні справи, що тривають, і зобов’язання про нерозголошення.
Поставка жилетів і касок досі не врегульована. Харінгова судиться з Хорошаєвим у Празі й хоче повернути позичені гроші: «Я припустилася помилки, повіривши цим людям». З усієї угоди вона отримала посередницьку комісію 480 тисяч євро, приблизно 12 мільйонів крон. Ходермарський вимагає їх повернути й подав на неї заяву до поліції: за його словами, у Харінгової не було права на гроші, адже її фірмі Design Center як посереднику теж потрібна була ліцензія, гроші виплатили до підписання договору, а рахунок на цю суму вона досі не виставила.
У листопаді 2022 року він вивів її та її чоловіка з наглядової ради, вирішивши, що вона хоче вкрасти в нього фірму. Харінгова це заперечує: навесні 2022 року, за її словами, домовилися перетворити фірму на акціонерне товариство, щоб вона отримала частку й усе було прозоро. Комісія, переконана вона, їй належить: «Ліцензія потрібна продавцю й покупцю, а не мені, яка їх звела. Це законно в усьому світі». Суперечку доведеться вирішувати суду.
Як стверджує Харінгова, саме коли її з чоловіком витіснили із Sevotech, почали обговорювати іншу велику справу — купівлю ста тисяч мінометних боєприпасів для української армії. Її теж приніс і вів Хорошаєв, і знову через Sevotech. Він привів до наглядової ради фірми свого представника Владислава Кліщара, якого українська поліція розслідує за підозрою в масштабному відмиванні грошей. Цей випадок став відомий у Чехії, тому що в рух українських грошей виявилася втягнутою празька Podnikatelská družstevní záložna. Мільйонну частку в ній мав тодішній прем’єр Петр Фіала (ODS), який не вказав її в майновій декларації, — на початку 2024 року він вибачився й виправив помилку. До цієї справи Фіала непричетний. Україна не отримала й це оплачене замовлення.
Around Prague за матеріалами novinky.cz