У четвер у Празі проходить перше в історії спільне засідання урядів Чехії та Угорщини. Прем’єр Андрей Бабіш приймає Петера Мадяра, який у квітні після 16 років при владі усунув Віктора Орбана. Крім розмови двох прем’єрів, окремо зустрінуться й міністри.
Контраст помітний. У середині жовтня на саміті «Патріотів за Європу» в Брюсселі Бабіш і Орбан позували разом та обіймалися, а Орбан 14 жовтня написав у соцмережі: «Ті, хто в Брюсселі, можуть починати боятися».
За оцінкою директорки з досліджень Асоціації з міжнародних питань (AMO) Павліни Янебової, збережений союз Бабіша з Орбаном не виключає співпраці з новим угорським прем’єром. «Мадяр — прагматик, і люди навколо нього теж. Це одна з основних рис зовнішньої політики, яку він зараз будує. І не лише щодо Чехії, а й, наприклад, щодо США», — сказала вона. Навіть те, що перед виборами підтримати Орбана особисто приїжджав віцепрезидент США Джей Ді Венс, не заважає новому кабінету шукати співпраці з Вашингтоном.
Особиста довіра — інша річ. Янебова вважає, що Мадяр Бабішу не повірить, і взагалі неясно, чи вірить він комусь із закордонних лідерів. На її думку, Бабіш припускав поразку Орбана, перед виборами підтримав його мляво, а після голосування швидко потягнувся до переможця. У лідерів різні позиції в Європі: Мадяр досі користується славою політика, який переміг автократа, а Бабішу, за словами аналітикині, заважають внутрішні проблеми, зокрема питання щодо можливого конфлікту інтересів. Спільні знімки тому можуть стати в пригоді й чеському прем’єру: «Бабішу вигідно виступити поруч із ним і наголосити, що для чехів та угорців разом вони вибивають якомога більше європейських грошей».
У кампанії Мадяр обіцяв докорінно змінити угорську зовнішню політику й повернутися до Заходу: «У нас, угорців, є лише один шлях — Європа. Дорога назад на Схід — глухий кут», — заявив він у липні 2025 року. У переможну ніч він пообіцяв відновити співпрацю Вишеградської четвірки, а першу закордонну поїздку на посаді прем’єра у травні здійснив до Польщі — у Краків, Варшаву та Гданськ. До Праги з окремим візитом він приїжджає майже через пів року після приходу до влади. Двосторонього візиту до Словаччини поки не було, хоча в Братиславі він побував у вересні на саміті четвірки. За словами Янебової, початковий акцент на центральноєвропейській співпраці поступово ослаб. Про спільне засідання урядів Мадяр і Бабіш домовилися в червні в угорському Гьоделлё.
У травні в Празі з міністром закордонних справ Петром Мацінкою зустрічалася й угорська колега Аніта Орбан. Вона приїжджала на конференцію GLOBSEC та обіцяла відновити верховенство права, незалежність інституцій і свободу преси: «Ми підемо слідом усіх украдених суспільних грошей, бо їх вкрали в угорських громадян».
Найбільше змінилося ставлення до інституцій ЄС: уряд Мадяра діє конструктивніше. Але угорські інтереси зі зміною прем’єра не переписалися: у міграції, енергетиці та переговорах щодо бюджету ЄС позиції значною мірою залишаються колишніми. Орбан же не раз конфліктував із Брюсселем, блокував спільні рішення, затягував допомогу Україні та санкції проти Росії, підтримував теплі стосунки з Путіним і відкидав вступ України до ЄС.
Помітні зміни є у відносинах з Україною. 16 жовтня Мадяр у Брюсселі зустрівся віч-на-віч із Володимиром Зеленським. Зустрічі передувала угода про права угорської меншини в Україні, після чого Будапешт перестав блокувати відкриття ще двох розділів переговорів про вступ до ЄС. Проте, за даними «Європейської правди» з посиланням на дипломатів ЄС, у вівторок, 27 жовтня, Угорщина заблокувала підготовчий крок до відкриття решти двох розділів. Прискорений вступ України до Євросоюзу Мадяр, як і раніше, відкидає.
Зміну курсу щодо Росії уряд закріпив і в настановах для угорської делегації на Генасамблеї ООН: «Поведінка Росії становить загрозу для Угорщини, Європи та світового порядку». Документ засуджує російську агресію й визнає право України на самооборону. Але позбутися залежності від російської енергетики швидко не вийде, вважає Янебова. За даними Reuters, кабінет розглядає заміну «Росатому» під час добудови АЕС «Пакш», рішення поки не ухвалено.
Усередині країни Мадяр зайнятий насамперед розрахунком з орбанізмом. Під вартою опинилися колишній голова центробанку Дьйордь Матолчі, якого підозрюють в економічному шахрайстві, та колишній міністр національного розвитку Міклош Сеште, якого підозрюють у хабарництві навколо держзамовлень, зокрема в автобусних перевезеннях; він провину заперечує.
Бюджет наступного року обіцяє подвоїти сімейні допомоги та знизити прибутковий податок для людей із низькими та середніми доходами, зберегти тринадцяту пенсію та субсидовані ціни на енергію. При цьому дефіцит планують скоротити з очікуваних 7,5% ВВП до 4,9% за рахунок скорочення витрат, пов’язаних із системою Орбана, і нового податку на майно мільярдерів. Жорстка міграційна політика залишається: паркан на південному кордоні збережеться, а Мадяр домагається скасування мільйонного щоденного штрафу в євро за невиконання рішення суду ЄС щодо притулку.
Партія «Тиса» поки утримує помітний відрив від «Фідесу»: у вересневому опитуванні агентства Medián її підтримували 54% дорослих, «Фідес» — 22%. З липня «Тиса» втратила три відсоткові пункти, «Фідес» стільки ж здобув, але це в межах статистичної похибки.
Перше спільне засідання урядів має, за словами аналітикині, сильне символічне значення: Бабіш і Мадяр розвивають співпрацю у форматі, до якого Чехія та Угорщина не вдавалися навіть за Орбана. У порядку денному — європейські гроші, конкурентоспроможність та енергетична безпека. Зближує їх і погляд на майбутній бюджет ЄС, і критичне ставлення до наслідків кліматичних заходів для європейської промисловості.
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz