Чехія не має власних систем захисту від балістичних ракет — країна покладається на союзників по НАТО

Чехія не має власних систем перехоплення балістичних ракет і у разі загрози змушена розраховувати на сусідні країни та колективну оборону НАТО. Про це в інтерв'ю виданню Novinky розповів експерт з безпеки Властислав Бржіза.

«У нас є величезна перевага: ми не є прикордонною державою східного флангу НАТО. Розташування Чехії в центрі Європи дуже вигідне, адже нас можуть захистити сусідні країни», — пояснив експерт.

Основою захисту чеського повітряного простору є альянсова система протиповітряної та протиракетної оборони NATINAMDS (NATO Integrated Air and Missile Defence System). Вона об'єднує радари, командні пункти, винищувачі та наземні системи країн-членів НАТО і захищає від усіх типів повітряних загроз — від літаків і гелікоптерів до дронів, крилатих і балістичних ракет. Командування системою розташоване в німецькому Рамштайні, і вона працює безперервно — як у мирний час, так і під час конфлікту.

Захист від балістичних ракет насамперед забезпечують американські комплекси Patriot, розміщені в Німеччині, Польщі, Румунії та Швеції, радар у турецькому Кюреджику, есмінці із системою Aegis, що діють з Іспанії, а також наземні бази Aegis Ashore в Румунії та Польщі. «Ці країни у разі потреби можуть втрутитися і тим самим захистити нас», — зазначив Бржіза.

За словами експерта з безпеки Якуба Дрмоли з Університету імені Масарика, колективна оборона виправдана й особливостями польоту балістичних ракет. «Якби Чехія зіткнулася з балістичним ударом з Росії чи з Далекого Сходу, неможливо було б точно визначити, куди впаде ракета. Особливо для невеликих держав незрозуміло, на який бік кордону вона потрапить — наприклад, у Чехію, Польщу чи Німеччину», — пояснив він.

Американська система Aegis використовує для перехоплення балістичних ракет, зокрема, ракети-перехоплювачі SM-3, здатні уражати цілі ще на середній ділянці траєкторії за межами атмосфери. «Раз йдеться про знищення таких цілей, логічно, що протиракетна оборона має вибудовуватися на рівні, вищому за можливості окремих держав», — підкреслив Дрмола.

Створення власної подібної системи коштувало б Чехії надзвичайно дорого. «Чеська Республіка не може дозволити собі самостійно купити систему Patriot, ізраїльську Arrow 2 (знищує ракети на висоті десятків кілометрів) чи ізраїльську «Пращу Давида» (для ураження цілей на середній дальності)», — попередив генерал у відставці Франтішек Мічанек, який нині очолює Центр досліджень безпеки при університеті CEVRO. Дрмола додав, що за нинішніх запланованих витрат на оборону Чехія просто не входить до числа країн, здатних дозволити собі власний протиракетний захист.

Окрім NATINAMDS, Чехія є однією із засновниць ініціативи European Sky Shield («Європейський небесний щит»), яку Німеччина представила у 2022 році після російського нападу на Україну. Мета проєкту — спільна закупівля сумісних систем і боєприпасів для різних рівнів оборони. На відміну від NATINAMDS, яка є операційною мережею, що об'єднує національні системи ППО, European Sky Shield покликана допомогти країнам Європи разом купувати нові оборонні системи, уніфікувати їхнє обслуговування та заповнювати наявні прогалини — при цьому нові системи згодом інтегруються в оборонну архітектуру НАТО.

«European Sky Shield уже певною мірою включає діючі елементи. Повної бойової готовності очікують приблизно через п'ять років», — розповів Бржіза. У рамках ініціативи також використовується ізраїльська система Arrow 3, призначена для знищення ракет великої дальності за межами атмосфери — перші її елементи Німеччина ввела в експлуатацію наприкінці минулого року.

Крім того, формується новий проєкт Євросоюзу — EU-FIAMD (Federated Integrated Air and Missile Defence), який Єврокомісія представила 3 липня 2026 року. Проєкт має об'єднати національні радари, системи раннього попередження, командні центри та системи ППО в єдину європейську мережу, а також підтримати їхню спільну розробку, виробництво та закупівлю.

Джерело: novinky.cz